Правозахисники вимагають гуманітарних гарантій для жителів тимчасово окупованих територій під час переговорів щодо миру в Україні. Правозахисні організації, серед яких — Центр прав людини Zmina, благодійний фонд «Схід SOS» і Кримська правозахисна група, закликають брати до уваги права жителів тимчасово окупованих територій Донбасу й Криму під час мирних переговорів із росією.
На тлі обговорень імовірного обміну територіями, зняття санкцій або нейтрального статусу правозахисники наголошують, що у фокусі мають залишатися інтереси громадян України на тимчасово окупованих територіях.
Адвокаційна директорка Центру прав людини Zmina Альона Луньова розповіла в етері Радіо «Накипіло», що під час переговорів дуже рідко обговорюють права жителів тимчасово окупованих територій.
«Ми наполягаємо на тому, що становище людей, які залишаються в окупації, має бути також предметом розмови в межах цього переговорного процесу. На чому ми наголошуємо передусім? На тому, що є норми міжнародного гуманітарного права.
Беззаперечно, єдиний спосіб ефективно захищати людей в окупації — це деокупація, звільнення територій від російського контролю. Але водночас, реалістично дивлячись на речі, ми розуміємо, що окупація триватиме. Проте держава-окупантка має дещо робити, і про це є норми відповідного міжнародного гуманітарного права.
Спираючись на них, ми можемо говорити, що треба забезпечити наявність гуманітарних коридорів. Люди щонайменше повинні мати змогу вільно виїхати з окупованої території», — зазначила Луньова.
Правозахисники також наголошують на потребі надання гуманітарної допомоги бенефіціаром, а не через окупаційні органи влади. Адже вони привласнюють цю допомогу, можуть нею торгувати чи використовувати її як зброю. Наприклад, коли її надають тільки лояльним людям, а нелояльним — ні.
«Також важливо не забувати про зниклих безвісти та інформацію про них. Окрім того, ми маємо говорити, що нині росія вимагає від українців, які проживають в окупації, щоб ті отримали будь-який документ, який дозволяє їм там жити: або паспорт громадянина рф, або документ іноземця. Ми вважаємо, що в переговорному треку має бути, що люди можуть жити з українськими документами на окупованих територіях.
Загалом у нас десять пунктів, які, на нашу думку, потрібно згадати й обговорити під час переговорного треку. Напевно, не всі з них візьмуть до уваги, але принаймні ми маємо сказати, що українська влада точно повинна це артикулювати», — зазначила Луньова.
За її словами, вимагати гуманітарних гарантій — це відповідальність української сторони.
«Бо інакше видається, ніби українська сторона нічого не просить для людей в окупації. Принаймні такою видається публічна комунікація. Для людей в окупації це також має такий вигляд, що їх разом із землею передадуть та обміняють.
Мені здається, що принаймні відповідальність нашої сторони — говорити про ці потреби. Це важливо. На що росія піде — ми не знаємо. Вона може ні на що не піти, але ми принаймні мусимо про це говорити. Це також і про нашу підтримку людей в окупації», — підсумувала Луньова.
Як доєднатися до спільноти «Накипіло»
