Територія сучасного Благовіщенського ринку колись була заболоченою місцевістю, яку займали дві левади: Дунінська й Пискунівська. Згодом її осушили й перетворили на один із найбільших торговельних осередків Харкова.
Про це в програмі «Харківські історії» на Радіо «Накипіло» розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.
«На тому місці, де сьогодні Благовіщенський базар, була заболочена територія, яка складалася із двох левад. З одного боку була Дунінська левада, з іншого — Пискунівська», — зазначив Парамонов.
За його словами, Дунінська левада належала представниці відомого слобожанського дворянського роду Анастасії Дуніній, а Пискунівську наприкінці XVIII століття передали губернському аптекареві Федору Пискуновському — приятелеві Григорія Сковороди. Там він вирощував лікарські рослини.
«Ця територія була непридатна для життя, поки цю місцевість не почали висушувати. Це відбувалося тоді, коли Благовіщенський базар довелося розширювати», — пояснив дослідник.
Ринок перенесли на Благовіщенську площу 1833 року після візиту до Харкова імператора ніколая І.
«Під час свого перебування у Харкові імператор ніколай І звернув увагу, що в Харкові немає бульвару для прогулянок і запропонував зробити його на Михайлівській площі. А там якраз уже був базар, тому його перенесли на Благовіщенську площу», — розповів Парамонов.
Після перенесення ринок швидко розбудовувався. Купчиха Катерина Кузіна профінансувала спорудження більшості дерев’яних крамниць, а в 1840-х роках почала будівництво Суздальського гостинного двору для оптової торгівлі.
Місто викупило землі колишньої Дунінської левади й почало засипати заболочену територію будівельним сміттям і ґрунтом. Згодом до Благовіщенського ринку перенесли й торгівлю сіном, дровами та іншими товарами з Кінної площі, що остаточно сформувало величезний торговий простір.
За словами Парамонова, Благовіщенський ринок був своєрідним «містом у місті» й мав кілька окремих торгових зон.
«Були чорні ряди, де торгувало приїждже селянство. У них були свої інфраструктура, ресторація, місцеве життя. Інколи вони залишалися там ночувати на дві-три ночі. Це було місто в місті», — сказав він.
Попри значні податкові надходження від дрібної торгівлі, міська влада постійно намагалася її обмежити.
«Дума весь час працювала над тим, як позбутися дрібної та чорної торгівлі. Для міста це був украй неприємний момент», — зазначив Парамонов.
До Першої світової війни Благовіщенський ринок залишався головним місцем закупівлі продуктів для більшості харківських родин. Як пояснив дослідник, у центральній частині міста тоді налічувалося понад п’ять тисяч будинків, значна частина яких належала дворянам, чиновникам і купцям.
«У кожної заможної родини була кухарка, а згодом і міщани стали заводити власну кухню. Усі ці кухарки скуповувалися саме там. Для цієї групи населення це було дуже важливе місце для забезпечення родин», — підсумував Парамонов.
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
