Першу Харківську фортецю, збудовану 1656 року, не можна називати повноцінною оборонною спорудою. Вона складалася переважно з дубових колод, між якими були щілини, а веж на початку не було.
Про це розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов в етері Радіо «Накипіло».
«Першу фортецю, яка була збудована 1656 року, вважати фортецею… я б так не сказав, бо вона мала собою просто загострені такі дубові колоди, і більше нічого не було. Ворота. Навіть не було побудовано башти. Перша фортеця була дуже слабкою з точки зору саме оборонної споруди. Плюс були такі між деякими цими колодами щілини, де можна було просувати руку, тому що дуб був такого не дуже якісного стану», — сказав історик.
За його словами, для козаків, які жили в Харкові, першочерговим завданням було просто огородити поселення.
«Козакам, які тут проживали, головне, щоб огородити. Царський наказ виконали, щось там поставили, замість проїзних башт ворота, і все», — пояснив історик.
Він припускає, що до появи фортеці козаки у разі небезпеки використовували тимчасові сховки в лісі.
«Я думаю, що вони здебільшого розраховували десь там перебути в лісі. Це неодноразово таке бувало. Я зустрічав по деяких населених пунктах, які опинялися поза фортецями, на пристойній відстані, то робили такі якісь місця. Де була там джерельна вода навіть. І ховались, очікуючи, коли загроза спаде. Я думаю, що тут теж здебільшого розраховували на це, а наказ будувати фортецю для багатьох був несподіванкою», — розповів Парамонов.
За його словами, московська держава прагнула створити в Харкові значний гарнізон, який мав би виконувати роль буферної зони.
«московська держава хотіла мати на цій території пристойний гарнізон як буферну зону, на якій може затриматись навіть невеличке військо», — сказав історик.
Одним із елементів системи оповіщення у фортеці була вістова гармата. Вона мала повідомляти мешканців про наближення небезпеки.
«І тому тут була вістова гармата, яка повинна була стріляти, якщо побачили якийсь загін татарський, чи запорізький, чи гетьманський, чи козаків, які підтримали того чи іншого гетьмана, то ця гармата стріляла. Вона стріляла не по ворогу, вона стріляла в зворотній бік, тобто там, де знаходилися харківці, які були на пасіках, на полях, чи на випасах худоби, чи на рибальствах, чи будь-де», — розповів він.
Згодом у Харкові з’явився і вістовий дзвін.
«Потім у Харкові з’являється і дзвін, майже одразу, як тільки побудували вже башти фортеці, то з’являється вістовий дзвін, тому що це головна така сповіщаюча річ, яка дзвонить, при чому конструкція була особлива цього дзвону. Їх виготовляли на московському дворі, їх не вистачало», — сказав історик.
За його словами, звук такого дзвону був особливим і мав одразу сигналізувати про небезпеку.
«Ці дзвони, вони були такі цікаві за формою, відрізнялися від церковних дзвонів, давали такий протяжний звук, який відрізнявся від будь-чого, тобто люди одразу розуміли, що це якась небезпека», — зазначив історик.
До 1658 року фортецю вже почали суттєво укріплювати. Коли до Харкова прибув новий воєвода Іван Офросімов, тут уже стояли вежі, зокрема вістова, а також були збудовані льох, магазини для запасів та воєводське подвір’я.
«Вже трішки вдалося зробити. Тобто стояли башти, проїзні точно всі стояли, стояла башта вістова і побудований був льох, побудовані були магазини для запасів, з’являється воєводське подвір’я», — розповів Парамонов.
Він зазначив, що поступово фортеця вплинула і на розвиток Харкова.
«З самого початку не до кінця була така впевненість, що дійсно в Харкові ця фортеця вкрай необхідна, коли вже побачили, що дійсно це благотворно впливає на розвиток, навкруги поселення з’являються і, власне, кількість людей велика, плюс починаються торгові якісь операції, що люди починають заробляти і життя економічне одразу якось випурхнуло назовні і побачили, що Харків все ж таки має більш важливу роль, ніж будь-яке інше поселення», — підсумував дослідник.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Тетяною Федорковою”.
Фото: Вікіпедія
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
