У неділю, 22 березня, у Харкові провели в останню путь 27-річного лікаря-анестезіолога екстреної медичної допомоги Дмитра Колесника, який разом із колегою Олегом Журавльовим загинув унаслідок удару російського дрона по автомобілю швидкої на Куп’янщині.
Яким був Дмитро та що потрібно зробити для захисту медиків — в етері Радіо «Накипіло» висловилася однокласниця загиблого Оксана Дудник.
«Усі ми навчалися у 146-й школі на Олексіївці, зростали разом, проводили дитинство на тих самих майданчиках. Дуже багато спогадів нахлинуло. Діма був дуже щирий, відкритий і добрий. Він постійно допомагав усім, хто цього потребував, особливо з навчанням, з математикою. Завжди охайний, зібраний», — згадала вона.
Дмитро обрав медицину ще у в підлітковому віці. Його мати працює медсестрою.
«Він вступив сам, добре навчався. Його батько казав, що Дмитро буквально жив у швидкій. У перші місяці повномасштабної війни родина майже не бачила його — він приходив тільки переодягнутися», — розповіла вона.
Рідні та близькі Дмитра наголосили на потребі посилення захисту медичних бригад, які працюють у прифронтових районах.
«Потрібно забезпечити медиків, які виїжджають у гарячі точки, РЕБами й засобами захисту», — сказала на похованні тітка Дмитра Ольга.
Оксана Дудник закликала медиків чітко й відкрито формулювати свої вимоги.
«Щоб мати шанс вижити, вони повинні озвучити конкретні вимоги: РЕБ на кожну машину, детектори дронів, бронежилети й шоломи. Це має бути стандартом для бригад, які працюють біля фронту. Це питання життя і здоров’я людей, які виїжджають рятувати інших. Поки тривають обговорення, швидкі знову й знову потрапляють під обстріли. Чому за чотири роки ці питання не вирішено — мені незрозуміло», — підсумувала жінка.
Заступник директора департаменту охорони здоров’я Харківської ОВА розповів журналістам, що питання безпеки медиків обговорюють із керівництвом і військовослужбовцями.
«Ми працюємо з керівництвом центрів екстреної допомоги й проводимо наради. Безпекову ситуацію пропрацьовуємо з військовими: визначаємо маршрути, куди можна їхати, а куди — ні. Швидка — це не броньована техніка, її з додатковими конструкціями можуть не пропустити військові», — сказав посадовець.
Заступник керівника справами виконавчого апарату Харківської облради Максим Колінько повідомив ЗМІ, що Харківщина отримала допомогу від міжнародних партнерів.
«Нам удалося передати службі екстреної допомоги 23 автомобілі. Французькі партнери вже встановили два РЕБи, третій — у процесі. Ми звернулися до партнерів із проханням про подальшу матеріально-технічну допомогу», — сказав він.
Нагадаємо, 18 березня у селищі Пісочин на Харківщині поховали 56-річного екстреного медичного техніка Олега Журавльова, який 15 березня разом із Дмитром Колесником загинув унаслідок атаки російського дрона на швидку допомогу.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Фото: Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Харківській області
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
