Національний університет міського господарства імені Бекетова бере участь у відбудові Харкова, створенні цифрових моделей пошкоджених будівель і розробленні концепції цифрового двійника міста. Науковці вишу також працюють над проєктом реконструкції кварталу на Північній Салтівці й супроводжують об’єкти енергетичної інфраструктури.
Про це в подкасті «Генплан: відбудова» розповів ректор університету Ігор Білецький.
За його словами, виш має унікальну для України експертизу у сфері архітектури, будівництва, просторового планування та інженерних систем, яка сьогодні особливо потрібна для післявоєнного відновлення.
«Це єдиний університет у Харкові, який готує архітекторів. Ми один із трьох університетів в Україні, що здійснює підготовку за всіма рівнями — від бакалавра до доктора філософії. Разом із будівельним напрямом це дає нам великі технічні та кадрові можливості для створення цифрових двійників, науково-технічного супроводу складних будівельних проєктів, просторового планування та створення інклюзивних середовищ», — зазначив ректор.
Він наголосив, що відбудова має стати не просто поверненням до довоєнного стану, а можливістю переосмислити міський простір.
«Нині є потреба у відновленні значно зруйнованих територій. Можливо, їх потрібно перебудувати так, щоб вони були набагато зручнішими, ніж до руйнування. Це наша дуже серйозна експертиза», — сказав Білецький.
Одним із перспективних напрямів ректор назвав створення цифрового двійника Харкова — багатошарової цифрової моделі міста, яка обʼєднає інформацію про будівлі, транспортну систему, інженерні мережі та комунальну інфраструктуру.
«Технічні та програмні засоби вже уможливлюють об’єднання різних платформ в один комплекс, який дасть змогу досліджувати будівлі та споруди в динаміці. Ми можемо моделювати, як поводитиметься міст, шляхопровід чи будинок під різними навантаженнями, прогнозувати наслідки змін і бачити потенційні ризики. Це тренд, який веде нас у майбутнє», — пояснив він.
Для цього університет використовує сучасне обладнання, зокрема тривимірний лазерний сканер швейцарського виробництва.
«За допомогою такого сканера можна протягом декількох годин створити цифрову модель великого об’єкта з точністю до трьох міліметрів. Ми можемо дуже швидко зробити тривимірну модель навіть зруйнованого будинку, а потім змоделювати найкращі варіанти його відновлення. Така модель покаже тріщини у фундаменті та інші дефекти, які не завжди можна побачити під час звичайного огляду», — розповів ректор.
За його словами, обладнання уже активно використовують для обстеження інфраструктури Харкова.
«Для Харкова ми вже створили приблизно десять цифрових моделей мостів і шляхопроводів. Це фактично цифрові двійники споруд, які деталізують усе до зварювальних швів і допомагають побачити дефекти, що залишаються непомітними навіть під час ретельного обстеження», — зазначив Білецький.
Технологію застосували й під час відновлення корпусів самого університету, пошкоджених російськими обстрілами.
«Наш головний корпус, пошкоджений балістичним ударом 2023 року, ми відсканували, самостійно розробили проєкт відновлення, пройшли експертизу й отримали фінансування. Сьогодні будівлю уже захищено від подальшого руйнування: установлено вікна й відновлено покрівлю. Аналогічну роботу виконали і для корпусу на Сумській», — сказав він.
Університет працює над проєктом відбудови кварталу на Північній Салтівці за підтримки міжнародних донорів.
«Сьогодні ми проєктуємо цілий квартал разом із Манжосовим Яром. Там повністю розібрано будинки, які зазнали критичних руйнувань. Перед нами постало питання: чи можна використати наявні фундаменти, чи потрібно все демонтувати. Після досліджень ми дійшли висновку, що варто перебудувати не тільки окремі будинки, але й увесь простір. Якщо вже є така можливість, то його потрібно зробити набагато кращим: енергоефективним, інклюзивним і комфортним для життя», — наголосив ректор.
На думку Білецького, цифрові двійники особливо важливі для енергетики й управління містом під час війни.
«Цифрові двійники в енергетиці — це потреба сьогодення. Вони допомагають змоделювати різні сценарії роботи системи та зрозуміти, що відбудеться у разі втрати підстанції чи лінії електропередач. Те саме стосується і міста. У перспективі ми можемо створити єдину цифрову модель Харкова, яка міститиме будівлі, дороги, водопровідні, каналізаційні та енергетичні мережі. Це робота не на один рік, а постійно робоча система, яка розвиватиметься разом із містом», — підсумував він.
Радіо «Накипіло» висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт «Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики», що втілює Internews International у партнерстві з громадською організацією Media Development Foundation (MDF). Радіо «Накипіло» зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відтворює позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Генплан: Відбудова” на Радіо “Накипіло”.
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
