Перебуваючи в постійному стресі, українські військовослужбовці й цивільні дедалі частіше бачать, що їхні почуття не завжди контрольовані. Безліч людей стикається з різними формами посттравматичного стресового розладу й проживає їх. Чи готове наше суспільство з розумінням ставитися до вияву травми?
Як упізнати наслідки ПТСР у людини поруч і якою може бути перша допомога, безпечна для вас і тієї людини, в етері Радіо «Накипіло» розповіла засновниця громадської організації «Академія турботи» Анастасія Свобода.
Днями в мережі поширилося відео з концерту в одному з українських міст. На ньому ветеранові з ампутацією стало зле поруч зі сценою. Охоронець замість допомогти чоловікові відтягнув його силою від сцени, через що ветеран упав на землю. Гучні звуки зі сцени та яскраві спалахи освітлення спровокували в чоловіка повернення у стресовий стан. Але такі «повернення» можуть мати різний вигляд і виникати не тільки через зовнішні подразники.
Сусідом Анастасії у потязі став хлопець, що дивно поводився під час поїздки: розглядав її та розпитував, чи зустріне його партнерка на вокзалі.
«Нормально, коли ми подивилися на когось, зустрілися поглядами, відвели очі чи всміхнулися. Це відбувається декілька секунд. У випадку, який я мала в закритому просторі купе, був формат, що часто трапляється з дітьми. Я одразу відчула, що хлопець, з яким я їхала, не становить небезпеки, але він справді не відводив від мене погляду», — сказала Анастасія.
Сусід по купе розглядав зачіску, заглядав в екран чужого телефона. Анастасія навіть спробувала обмежити собі простір від ніяковості. Вона зауважила, що така поведінка часто вводить людей у невелику паніку, але в добу війни вона може свідчити про змінений стан людини, спричинений стресом, про не таку поведінку, як у дорослого.
«У людини може звужуватися здатність гнучко мислити, планувати, витримувати невизначеність, це і є цією дитячою поведінкою. Перше, що треба зробити людині, — опанувати себе. Якщо ми почнемо поводитися агресивно чи дратуватися, то не знаємо, яку реакцію дістанемо у відповідь. Тому починаємо діяти з відчуттям “я у безпеці, зі мною все добре, ця людина не планує мені шкодити”», — пояснила Анастасія.
Перше, що треба зробити, якщо є відчуття небезпеки від людини, — спочатку звернутися по допомогу. Коли людина не відчуває реальності — вона радить її «заземлити» простими зверненнями й розмовами.
«Я спокійно запитала ім’я попутника, це трохи заземлило його: він повернувся у стан, коли йому треба ухвалювати рішення, відповідати на запитання і шукати правильну інформацію. Він назвав своє ім’я, а я запитала, куди він їде. Потім сказала: “Класний рюкзак. Він подобається тобі?”, а він відповів: “Так”», — розповіла Анастасія.
Далі вона поступово звернулася до суб’єктності хлопця і сказала, що їй не дуже комфортно, коли він так уважно роздивляється її, і вона ніяковіє від цього. Після цього хлопець перемкнувся на щось інше. Ідеальною формою реагування Анастасія Свобода вважає спілкування через «повідомлення».
«Фактично треба бути емпатійною, приймаючою і ставитися до людини з повагою, терпцем і вдячністю. Є ризик стати “єдиним рятівником”, і це подарує людині ілюзію, якої ми не маємо право подарувати: “Я усе вирішу за тебе, дам тобі всі відповіді”», — порадила експертка.
Вона запропонувала такий алгоритм дій на випадок зустрічі з людиною у стані гострого стресу:
1. Не підходити близько, бо ми не здогадуємося, що людина зараз бачить перед собою, де перебуває її психіка.
2. Створити безпечний простір в один-два метри.
3. Звернутися до людини за іменем або спробувати дізнатися її ім’я. Це заземлить її і поверне до відчуттів. Такими запитаннями можуть бути: «Звідки ти приїхав?», «Скільки в мене пальців на руці?», «На чому ти стоїш?», «Що в тебе в руках?».
4. Вимкнути стимули, що могли спровокувати напад: яскраве світло, музику, крики людей.
5. Коли людина більше почне відчувати свій реальний стан, запитати її, як вона заспокоюється, чим заземляється або чи є у неї із собою ліки, що допомагають у такій ситуації.
Зустрітися з такими виявами гострого стресу сьогодні можна не тільки поруч із ветеранами: психіка багатьох українців працює на межі можливостей. Травмовану психологічно людину можна перестріти і після обстрілу, і після важкої ночі або навіть після поганих новин.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Алікою Піхтеревою».
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика в нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
