Перебуваючи в постійному стресі, українські військові і цивільні все частіше бачать, що їхні відчуття не завжди контрольовані. Безліч людей зустрічають і проживають різні форми посттравматичного стресового розладу. Чи готове наше суспільство з розумінням ставитися до прояву травми?
Як впізнати наслідки ПТСР у людини поруч та якою може бути перша допомога, безпечна для вас і тієї людини, в етері Радіо «Накипіло» розповіла засновниця ГО «Академія турботи» Анастасія Свобода.
Днями у мережі поширилося відео з концерту в одному з українських міст. На ньому ветерану з ампутацією стало зле поруч зі сценою. Охоронець замість допомогти чоловікові відтягнув його силою від сцени, через що ветеран впав на землю. Гучні звуки зі сцени і яскраві спалахи освітлення спровокували у чоловіка повернення в стресовий стан. Але такі «повернення» можуть мати різний вигляд і виникати не тільки через зовнішні подразники.
Сусідом Анастасії в потязі став хлопець, що дивно поводився під час поїздки: розглядав її і розпитував, чи зустріне його партнерка на вокзалі.
«Є нормальним, коли ми подивилися на когось, зустрілися поглядами, відвели його чи посміхнулися. Це відбувається декілька секунд. У випадку, який я мала в такому закритому просторі купе, був формат, який часто зустрічається з дітьми. Хлопець, з яким я їхала, одразу відчула, що він не становить небезпеки, але він дійсно не відводив навіть погляду від мене», — каже Анастасія.
Сусід по купе розглядав зачіску, заглядав в екран чужого телефону, Анастасія навіть спробувала обмежити собі простір від ніяковості. Вона каже, що така поведінка часто вводить людей у невелику паніку, але в добу війни вона може говорити про змінений стан людини, викликаний стресом, не таку поведінку, як у дорослого.
«У людини може звужуватися здатність гнучко мислити, планувати, витримувати невизначеність, і це і є цією дитячою поведінкою. Перше, що треба зробити людині, — опанувати себе. Якщо ми почнемо агресувати чи дратуватися — то не знаємо, яку реакцію отримаємо у відповідь. Тому починаємо діяти з відчуттям “я в безпеці, зі мною все в порядку, ця людина не планує мені шкодити”», — пояснює Анастасія.
Перше, що треба зробити, якщо є відчуття небезпеки від людини, — спочатку звернутися по допомогу. Коли людина не відчуває реальності — вона радить її “заземлити» простими зверненнями і розмовами.
«Я спокійно його запитала про ім’я, це його трохи заземлило: він повернувся в стан, коли йому треба приймати рішення, відповідати на питання і шукати правильну інформацію. Він сказав своє ім’я, а я запитала, куди він їде. Потім, сказала “класний рюкзак, він тобі подобається”, а він відповів “так”», — розповіла Свобода.
Далі Анастасія поступово звернулася до суб’єктності хлопця і сказала, що їй не дуже комфортно, коли він так уважно роздивляється її, і вона від цього ніяковіє. Після цього хлопець відволікся. Ідеальною формою реагування Анастасія Свобода вважає спілкування через «повідомлення».
«Фактично треба бути емпатійною, приймаючою і ставитися до людини з повагою, терпінням і вдячністю. Є ризик стати “єдиним рятівником”, і це подарує ілюзію людині, яку ми не маємо право подарувати: “я за тебе все порішаю, дам тобі всі відповіді”», — радить експертка.
Вона пропонує такий алгоритм дій на випадок зустрічі із людиною у стані гострого стресу:
1. Не підходити близько, бо ми не здогадуємося, що людина зараз перед собою бачить, де “перебуває” її психіка.
2.Створити безпечний простір, в 1-2 метри
3. Звернутися до людини за іменем або спробувати дізнатися її ім’я. Це її заземлить і поверне до відчуттів. Такими питаннями можуть бути “Звідки ти приїхав?”, “Скільки в мене пальців на руці?”, “На чому ти стоїш?”, “Що у тебе в руках?”.
4. Вимкнути стимули, що могли спровокувати напад: яскраве світло, музику, крики людей.
5. Коли людина більше почне відчувати свій реальний стан, запитати її, “Як вона заспокоюється, чим вона заземляється?” або чи є в неї при собі ліки, що допомагають у такій ситуації.
Зустрітися з такими проявами гострого стресу сьогодні можна не лише поруч з ветеранами: психіка багатьох українців працює на межі можливостей. Травмовану психологічно людину можна перестріти і після обстрілу, і після важкої ночі або навіть після поганих новин.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Алікою Піхтеревою”.
Більше новин з Харкова, подкасти, українська музика у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
