У Харкові в межах дослідницького проєкту оприлюднять понад 9000 документів про незбудовану Харківську атомну теплоелектроцентраль (ХАТЕЦ) потужністю 2 мільйони кіловат. Науковці створюють веб-ресурс із проєктною документацією станції, переписками совєтської влади, фільм з учасниками розбудови, а також 3D-модель ХАТЕЦ.
Яким би могло бути майбутнє Харківщини із власною АЕС і чому велике будівництво у Бірках так і не сталося, розповів в етері Радіо «Накипіло» Марат Балишев, директор Центрального державного науково-технічного архіву України.
Будівництво Харківської атомної електростанції розпочали у 1984 року у Бірках (тепер Зміївська громада), коли атомну енергетику вважали безпечною новітньою технологією. Проєкт ХАТЕЦ народився, щоб позбавлятися залежності від вугілля, на якому працювали ТЕЦ по всіх республіках колишнього срср. Партійні органи планували збудувати станції поруч із Харковом, Одесою і в Криму, буквально у 60-кілометровій зоні від великих міст.
У 1985 році у газетах вперше була опублікована стаття про те, що неподалік Харкова розпочалось будівництво першої черги станції. За документами, станція в Бірках мала бути як Чорнобильська, з чотирма енергоблоками, перші з яких запрацювали б у 1993 і 1995 роках. Але будівництво гальмувалося через брак грошей та погану організацію робіт.
«Є відео-сюжет, може, для програми “Врємя” знімали. Там журналіст з характерним українським акцентом, російською, спілкується з кимось на кшталт прорабу. Вони стоять на тлі цегляних будинків, наполовину збудованих, і журналіст питає :”Як у вас відбувається будівництво?”. А йому відповідає прораб: “Та нормально, але ми здивовані. Нам не вистачає приймальної комісії проєкту”», — розповів Марат.
Паралельно планували створювати новий енергетичний центр Харківщини та почали будувати містечко для робітників станції. За словами Балишева, до закриття проєкту встигли побудувати лише декілька висоток і частину школи та підвести до них комунікації.
«Біля Бірок таким “технічним” пам’ятником залишилися декілька недобудов, дев’ятиповерхівок з датами на стінах. Це будувалося містечко для фахівців цієї станції, на будівлях стоїть 86-й рік. Коли трапилася трагедія у Чорнобилі, будівництво атомних об’єктів по країні призупинили. Але на Харківщині воно ще продовжувалося», — розповів Марат Балишев.
Із часом недобудову розбирали: у 90-х роках минулого сторіччя місцеві забирали з будмайданчика цеглу, плити та інші матеріали для власного користування. А навколо локації існує багато конспірологічних теорій: від геопатогенних зон з прибульцями і до зв’язку вибору місця для станції з аварією царського потягу в Бірках.
Автори дослідження «Індустріальна утопія: нереалізований проєкт Харківської атомної станції» щодня публікуватимуть деталі з архівів, художніх робіт з переосмислення спадку ідеї, накази партійних органів щодо будівництва. Інформаційний масив завантажать на одноіменний веб-ресурс у вересні 2026 року.
«Дослідженням ми хочемо відповісти на низку питань. Наприклад, чому її будували саме там, як би виглядав регіон, якби вона була збудована, як би це вплинуло на енергетичну ситуацію міста і області, що б змінилося під час повномасштабної війни, якби великий небезпечний енергетичний об’єкт був біля багатомільйонного міста? Проєкт стане розмірковуванням», — каже Балишев.
За архівними кресленнями харківського НДІ «Енергопроєкт», які складаються з 700 томів, дослідники відтворять у 3D незбудовану атомну станцію. Фінальним елементом дослідження стане документальна стрічка.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Філіппом Диканем”.
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
