Заборонене до публікації розслідування «Слідства.Інфо» та ЦПК про нерухомість рідного брата директора Державного бюро розслідувань одночасно опублікували багато провідних українських медіа. Публікацію на знак журналістської солідарності виставили на платформах «Української правди», «Громадського», Bihus.Info, Медіа «Накипіло» та інших видань.
Який вплив мала «Ініціатива 143» та як виявили нерухомість Олександра Сухачова — в етері Радіо «Накипіло» розповів співавтор розслідування і журналіст «Слідства.Інфо» Максим Савчук.
Після заборони Печерського суду Києва, що поширювалася на «Слідство.Інфо» й журналістку Аліну Стрижак опублікувати розслідування вирішив Максим Савчук. Він передав матеріали на користь «Ініціативи 143», яку медійники назвали за кількістю об’єктів нерухомості харківського бізнесмена Олександра Сухачова. Він придбав ці квартири в ЖК впродовж кількох років.
«Цей приклад показує, що, коли журналісти бачать відвертий наступ на свободу слова, вони вміють об’єднуватися і підтримувати одне одного; що в разі якщо вам навіть удасться заборонити публікацію через суд і вам є що приховувати, то цей варіант не пройде, тому що замість публікації в одному медіа ви знайдете публікації у двох десятках медіа», — розповів Савчук.
Він уважає, що такі ініціативи можуть спровокувати рух проти тих, хто має намір замовчувати «кричущі факти корупції» у медіа, удаючись до тиску.
Під час підготовки розслідування журналісти не отримали жодного коментаря від Олександра Сухачова, а від ДБР прийшла відписка.
«Ми бачимо факти про те, що останнім часом ДБР прямо або опосередковано вчиняє дії, які можна вважати тиском на журналістів. Це як обшук у наших колег з іншого видання, так і цей кейс, де компанія, фактично пов’язана з братом директора ДБР, через суд домоглася заборони на публікацію», — сказав журналіст.
Під час обшуків у забудовника знайшли фінансові документи й печатки Олександра Сухачова, що свідчить про зв’язок компаній-забудовниць, у новобудах яких він купував квартири. Раніше поліція Чернігівщини працювала з провадженням стосовно харківських самобудів, але згодом закрила його. На момент публікації розслідування поліція відновила провадження.
Під час розслідування Аліна Стрижак отримала довідку про нерухомість Олександра Сухачова. Працівниця ЦНАПу видала їй довідку на 155 аркушів. Савчук зазначив, що в пошуках корупційного сліду й родичів директора ДБР допомогли його закинуті російські соцмережі.
«Є прийом — дослідити родинне дерево топпосадовця. Час від часу розслідувачі встановлюють найближче коло осіб — родичів. Допомагають у цьому мертві соціальні мережі, такі як “Однокласники”, від яких люди позабували паролі й не видалили фото та дописів. Там люди дуже часто позначали свою рідню, і там ми знайшли рідню Олексія Сухачова та його братів», — розповів журналіст.
У коментарі «Радіо Свобода» ДБР відповіло, що до судового позову на «Слідство.Інфо» та його розслідувачів воно не має жодного стосунку.
У матеріалі, зокрема, ідеться про набуття братом директора ДБР Олександром Сухачовим нерухомості за ціною набагато нижчою, ніж фіксували тоді на ринку. Про це повідомляють розслідувачі. Квартири купляли за ціною 932, 2000 та 1856 доларів, що нижче реальної вартості в 30–40 разів.
За 2018–2023 роки рідний брат очільника ДБР став власником 143 квартир та офісів у новобудовах «Строй Сіті», які зводили незаконно. Тільки під час повномасштабного вторгнення Харківська міськрада пішла на мирну угоду із забудовниками на конкретних умовах. Нині Олександр Сухачов розпродав нерухомість і не є її власником.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
