Внаслідок російського удару КАБами 29 жовтня в Ізюмі загинули п’ятеро співробітниць Обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Якими пам’ятають колег та як можна підтримати їхні родини — в етері Радіо «Накипіло» розповіла генеральна директорка Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб Любов Махота.
російська авіабомба зруйнувала з п’ятого по перший поверх 5-поверхової будівлі медичного закладу. Тієї миті усі співробітники були на робочих місцях. Тіла п’ятьох загиблих жінок дістали з-під завалів. Ще шестеро співробітників нині перебувають у лікарні у стані середнього ступеню важкості, одна — у стабільно важкому стані.
Цей колектив відновлював Центр контролю і профілактики хвороб після деокупації Ізюма у 2022 році.
«Всі вони працювали після деокупації, першими приступили до роботи і вичищали побите скло. По крупинці збирали цю будівлю, щоб вона гідно працювала і виконувала функції як об’єкт критичної інфраструктури в цей важкий час», — каже Махота.
Серед загиблих — Анжела Прохорцева, їй було 54 роки. Вона була бухгалтеркою та розпочала роботу ще до окупації Ізюма, а потім повернулася до неї після звільнення міста. У момент атаки Анжела спілкувалася телефоном з колегами — вони почули гул КАБа, і зв’язок обірвався. У неї залишилися двоє доньок — 12 і 19 років.
Вікторія Прокопенко, завідувачка санітарно-гігієнічної лабораторії, працювала за фахом в Ізюмі понад 36 років. Третього листопада їй мало виповнитися 59 років.
«Колеги з Івано-Франківська пишуть в коментарях у Фейсбуці, що знали Вікторію особисто зі школи. Вона мріяла бути лікарем, все життя працювала в санслужбі, дуже важка втрата гарного фахівця, доброї і чуйної людини і колеги. У неї залишилася донька, чоловік і онук», — згадує Махота.
Колеги згадують Юлію Довженко, якій сьогодні мало виповнитися 57 років. Вона працювала на посаді лаборантки бактеріологічної лабораторії понад 38 років.
«Безвідмовна в роботі, загинула на робочому місці під час виконання своїх обов’язків. Світла, щира людина, чуйна, фахівець своєї справи, людяна і доброзичлива. У неї також чоловік працює водієм і рідна сестра, там же. Залишилися син і дві онуки», — розповідає Любов Махота.
Валентина Прус була в команді центру контролю і профілактики хвороб з 2021 року — як лаборантка санітарно-гігієнічної лабораторії, їй було 55 років.
«Відгуки колег самі найкращі, вона вирізнялася своїм професіоналізмом, людяністю, доброзичливим ставленням до оточуючих, але ж сталася непоправна трагедія 29 жовтня. У неї залишилися чоловік і донька», — каже директорка.
Олена Грищенко долучилася до колективу 2024 році, як прибиральниця службових приміщень. Але попри це, встигла зблизитися з колегами і залишити по собі добру пам’ять. Її життя на 58 році обірвала російська атака.
Підтримати родини загиблих і співробітників, які перебувають у лікарні, можна через банку, в соцмережах Любові Махоти
Номер картки Банки
4874 1000 3456 0501
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Володимиром Носковим”.
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
