Уже дванадцять років благодійна організація Save Ukraine допомагає родинам із дітьми, які постраждали від війни, а останні чотири роки рятує ще й з окупації. Фахівці супроводжують підлітків з окупації до повної адаптації у вільній Україні.
Чому варто звертатися до волонтерів для виїзду та з якими труднощами стикається молодь під час евакуації — в етері Радіо «Накипіло» розповіла Мирослава Харченко, спеціалістка із правових питань Save Ukraine.
З кожним місяцем інформація про виїзд дедалі складніше проникає в окупацію. Агресор свідомо блокує канали зв’язку з тими, хто залишився на окупованих землях. Харченко сказала, що в такому разі найкраще працює черезтинне радіо.
«Ми питали в тих, кого врятували, як вони дізналися про нас. І здебільшого інформацію їм передали ті, хто вже евакуювався. Це зрозуміло, бо в окупації ти ніколи не знаєш, хто твій сусід, хто телефонує або пише тобі, чи це не ефесбевець, який провокує тебе й хоче пришити статтю. Наприклад, довіряють однокласникові, що виїхав і телефонує своєму знайомому через відеозв’язок на тлі українського прапора: “Я уже в Україні, у мене вийшло. Я передам тобі телефон, сміливо контактуй”», — розказала спеціалістка організації.
Сьогодні на окупованих територіях іще працюють телеграм і сервіси VPN, за використання яких росія запровадила штраф.
VPN (віртуальна приватна мережа) — сервіс, який приховує вашу реальну IP-адресу (місцеперебування) і шифрує дані, роблячи ваші дії у мережі анонімними, наче ви працюєте через захищений сервер в іншій точці світу.
«VPN іще працюють, але росія заборонила їх використовувати. Звісно, якщо в тебе на телефоні стоїть Мax, то ніякий VPN там працювати не буде. Студенти й молодь іноді вмикають по два-три сервіси водночас, щоби знайти якусь інформацію для вступу й порятунку. І вони розуміють, що будь-яка перевірка телефона небезпечна», — розповіла Харченко.
Max («Макс») — російський «національний» месенджер, що дає змогу отримувати державні електронні послуги, верифікувати особу за допомогою цифрового ID, використовувати посилений електронний підпис і здійснювати платежі. Він є інструментом державного контролю й активно впроваджується в рф і на окупованих територіях України, зокрема в школах і держустановах.
Цілісного портрета молоді, що виїжджає з окупації, немає: це можуть бути як діти з родин, де батьки мають проросійську позицію, так і підлітки, родина яких ініціює виїзд.
«Є випадки, коли батьки просто відправляють своїх дітей із окупації, щоб урятувати їх фізично й ментально. Але самі найчастіше не можуть поїхати, бо тримаються за родичів старшого віку, які хворіють. Наші люди не можуть дозволити собі кинути помирати свою маму чи бабусю. Але є і такі, хто не поділяє думки дітей не лишатися в окупації», — сказала фахівчиня.
Досвід Save Ukraine дає змогу безпечно повертати молодь до 18 років без супроводу дорослих. Тому підліткам не обов’язково чекати повноліття, щоб евакуюватися і не наражати себе на небезпеку.
«В окупації для хлопців 17 років це просто дедлайн, до якого вони можуть там перебувати плюс-мінус спокійно. Українські діти — перші в списку окупанта, щоб забрати їх в армію [агресора]. У них є навіть методички та інструкції, а у вишах керівництво має певну квоту, скільки дітей має стати на військовий облік і підписати контракт зі збройними силами рф», — розказала Харченко.
Система таких вишів застосовує пропаганду до дітей та обіцяє, що після приєднання до війська вони ніколи не опиняться на першій лінії фронту.
«Зазвичай такі діти опиняються у самій м’ясорубці. Окупанти називають нашу молодь “откривашками”. Це ті, кого їм не шкода, кого вони кидають у штурм на українські бойові позиції та “відкривають” їх для себе».
У роботі волонтерів трапляються різні випадки евакуації, і для кожного вже напрацьовано рішення.
«Ми вивозили сиріт. Були випадки, що дитина вже перебувала в розшуку, а ми ще були в процесі її порятунку [в окупації]. Деякі діти знають, як зробити так, щоби батьки не помітили їхньої відсутності кілька днів. Наприклад, кажуть, що їдуть до подруги або на вихідні кудись. І ці кілька днів легенди критично важливі, щоби батьки не забили на сполох», — пояснила вона.
Також Харченко розповіла, що тепер під час евакуації через білорусь треба враховувати, що в росії та білорусі об’єднано інформаційні бази, і якщо ви в розшуку в росії, то в білорусі також можуть виникнути проблеми. Тож під кожну з евакуацій фахівці розроблюють індивідуальний маршрут залежно від особливостей людини.
«Якщо хтось із родичів служить у ЗСУ чи щось таке, то ми знаємо, які пункти перетину кордону на росії є умовно “слабшими”», — додала спеціалістка.
Після евакуації підлітки й молодь адаптуються у київському хабі організації. З ними працюють кейс-менеджери, розробляючи стратегію з отримання документів, знаходження житла та вступу на омріяну спеціальність.
«Наші кейс-менеджери — це здебільшого люди, яким ми так само допомогли виїхати з окупації. Їм не треба нічого пояснювати, вони не ставлять зайвих запитань на кшталт: “Чому ти так довго сидів/-ла в окупації?”. Ми майже за руку вивозимо в центр, у якому вони можуть перебувати від трьох до шести місяців, а для молоді після 18 років є соціальний гуртожиток».
Серед найскладніших проблем, з якими стикається молодь, Мирослава Харченко назвала отримання документів. Через недостатню наповненість інформаційних баз і складну процедуру на отримання паспорта може піти рік, але супровід Save Ukraine допомагає правильно скласти документи й оформити посвідки.
«росіяни поширюють міт, що за отримання російських документів в окупації може настати відповідальність уже в Україні. Це небезпечний наратив й один із запобіжників, який окупанти вселяють у голови дітей, адже їм розповідають про те, що їх посадять на підвал СБУ, примусять проходити поліграф і допит. Але нині всі ми розуміємо, що російський паспорт — це одна з умов для виживання в окупації», — підсумувала спеціалістка.
Гаряча лінія Save Ukraine: +38 (044) 333-81-29.
Заявку на евакуацію можна залишити й на сайті організації.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Фото: Save Ukraine
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
