Як спілкуватися з військовими: поради психологині

Півтора року повномасштабної війни виводять на перший план чутливі теми інклюзивного життя. Як спілкуватися з військовослужбов(и)цями, з ветеран(к)ами війни, що через важкі поранення послуговуються протезами рук, ніг, очей? Насправді ці запитання не сьогоднішнього дня. Просто тепер майже в кожного в оточенні є родичі або знайомі, які нині на передовій б’ються з російським ворогом.
Однак десятиліттями виникають різні непорозуміння в комунікації між людьми з інвалідністю й тими жінками і чоловіками, яких заведено називати здоровими. Свої перепони в комунікації мають і темношкірі люди, і люди маленького зросту або нестандартної ваги, і люди інших релігійних поглядів абощо — саме через те, що певна частина людей безцеремонно втручається в чужий особистий простір. Не кожному сподобається, коли тобі лізуть у душу із запитаннями про особисте, про те, що тебе ранить. Тому сьогодні поговоримо про те, як спілкуватися з військовими, щоб ненароком не завдати їм болю чи незручностей і водночас висловити повагу. 
Моя гостя — психологиня Юлія Генералова. Вона працює із фронтовиками із 2016 року. Під час боїв на Донбасі із групою харківських психологів виїжджала до бійців на базу неподалік від лінії фронту, щоб когось підтримати, з кимось попрацювати над розв’язанням складної ситуації і просто послухати, чим живуть, про що думають армійці, що їх непокоїть. Тепер фахівчиня ментального здоров’я допомагає психологічно відновитися військовослужбов(и)цям, що перебувають на лікуванні та реабілітації в обласному шпиталі ветеранів війни.

Пліч-о-пліч