3 січня 1919 року під час російсько-української війни червоноармійці окупували Харків. Згодом місто проголосять столицею, а потім і взагалі поширять у своїй пропаганді наратив про те, що Харків — перша столиця України. Пояснюємо, чому це не так.
Говорити, що Харків — перша столиця — це те ж саме, що казати буцімто Україну придумав Ленін. Почати варто з того, що таки першою столицею більшовиків в Україні був Бєлгород, чи то Білгород, який свого часу належав до Київської губернії, а згодом — і до Української держави. Але говорити про Білгород більшовикам було не вигідно, адже вони самі віднесли цю територію до Росії.
Коли Харків більшовики проголосили головним містом України, ніякого перенесення столиці не було: і Харків, і Київ деякий час були столицями, але різних «Україн».
З центром в Харкові совєти проголосили власну державу зі схожою назвою — УНР Рад. Але ця «нова» Україна була лише маріонетковим утворенням, аби визнати російсько-українську війну нашим внутрішнім конфліктом. Нічого не нагадує?
Чому ж Харків, а не Київ?
Все просто. У Києві більшовики мали слабкі позиції, а Харків був розташований ближче до фронту, чи то пак — до Росії. Це було вигідно і зручно. До того ж у Харкові, на превеликий жаль, більшовиків підтримували.
Яке місто справді — перша столиця України? Очевидно, що Київ. Але було ще багато інших столиць — і за часів Галицько-Волинської держави, і за часів Гетьманщини. Тільки перерахуйте: Галич, Холм, Львів, Чигирин, Гадяч, Немирів, Батурин, Глухів.
А за часів російсько-української війни офіційно визнаний уряд УНР часто змушено переїжджав в інші міста: Вінниця, Рівне, Коростень, Кам‘янець-Подільський, що автоматично ставали столицями. І це ще не весь список.
Харкова у цьому списку ніколи не було. Харків був столицею окупованих територій України так само як зараз Донецьк чи Луганськ. Тому коли почуєте, що Харків був першою столицею чи бодай просто столицею, поставте питання: столицею якої країни він був? Та чи нашої?
