У листі до Миколая: «Хай зникнуть сирени» Володимир Носков
Сьогодні маємо відразу два свята: День Збройних сил України й День святого Миколая. Якщо захисники й захисниці, що служать у лавах ЗСУ, своє свято відзначають із 1993 року, то свято Миколая саме 6 грудня за григоріанським календарем парафіяни православних і греко-католицьких церков України відзначають уперше. Це стало можливим, коли обидві конфесії з 1 вересня перейшли на новий церковний стиль, а отже, нерухомі свята (які щороку відзначають в одну й ту саму дату) змістилися на 13 днів.
Насправді Миколая чекають і дітки, і дорослі. У тих родинах, де панують довіра, любов і бажання робити одне одному сюрпризи, Миколай є головним натхненником і помічником. Він кладе подарунок під подушку дітлахам та їхнім батькам, а також подружжям із палаючими коханням серцями. За совєцького режиму на українських землях ідеологи-атеїсти всіляко знецінювали й затьмарювали образ святого Миколая. Замість духовного персонажа вони вигадали на зимові свята Діда Мороза, який усіх розважає, роздає подарунки та прославляє здобутки п’ятирічок і комунізму. І так було аж доти, доки не розвалився совєцький союз. Щойно Україна стала незалежною державою, святий Миколай відродився: ми знову перед головними зимовими святами пишемо йому листи з таємними побажаннями, а головне — розповідаємо, що цього року нам удалося, а із чим ми не впоралися. Двадцять п’ять років тому, якраз за часів перебудови, першим на Сході України прийти до дітей у костюмі святого Миколая наважився харківський актор Олександр Ґава. Відтоді заслужений артист України вислуховує дитячі зізнання, читає їхні листи, збирає загадки, вірші й пісні і, звісно, проводить конкурси з подарунками. Чудотворець Миколай поєднує в собі образ і святого, і чарівника.
У цьому випуску слухачі й слухачки подкасту «Накипіло вранці» почують історію заслуженого артиста України Олександра Ґави про те, як він молодим актором вирішив прийти до дітей сиротинця в образі святого Миколая; як дітки спочатку злякалися його, бо за совєцьких часів ніколи не бачили дарувальника в ризі священника; як йому вдалося за 25 років зробити Чудотворця популярним на Харківщині.
Також у подкасті звучать листи до святого Миколая від учнів 4 класу ліцею з деокупованого села Липці.
Від редакторки дитячої літератури Олени Рибки ви почуєте зворушливу історію, як її донька Владочка з подружкою сховали листа до Миколая та як мамі довелося випитувати, що донечка попросила в Чудотворця. А Влада написала святому Миколаєві таке: хоче, щоб назавжди зникли сирени повітряної тривоги.
Співзасновниця благодійної акції «Олені святого Миколая», волонтерка Євгенія Левінштейн, в етері розповіла, до яких переселенців першими приїдуть чарівники з подарунками.