Підбадьорять і підкачають знаннями. Як працює центр ветеранського розвитку Каразінського

Центри ветеранського розвитку — ключовий елемент у непростому процесі переходу людини від військової служби до цивільного життя. Вони сприяють реабілітації ветеранів та інтеграції їх у громади. Центри ветеранського розвитку мають усі можливості накопичувати потенціал науковців, університетських катедр різних спеціальностей, бізнес-програм, а також експертизу громадських організацій і головне — чути й орієнтуватися на досвід і запити самих ветеранів. Інклюзивні процеси, реінтеграція, реабілітація і навчання нових професій, а також саме працевлаштування мають бути гарантованим правом для ветеранів, а не привілеями, яких вони змушені вимагати. Ці послуги потрібно міцно вмонтувати в систему державних послуг.

Так уважають представники влади й міжнародні партнери, що взяли участь у недавній мережевій зустрічі представників регіональних центрів ветеранського розвитку. Захід відбувся на початку червня в Києві під егідою Міністерства у справах ветеранів України за всебічної підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNDP). Разом зібралися координатори ветеранських центрів, які працюють на базі університетів, щоб окреслити їхню роль у процесах довгострокової реінтеграції українських ветеранів на національному, обласному й місцевому рівнях.

Пілотному проєкту Мінветеранів зі створення центрів ветеранського розвитку на базі провідних університетів незабаром виповнюється рік. Перший такий центр з’явився 24 липня 2023 року при Львівській політехніці. А 31 серпня того-таки року свій центр ветеранського розвитку отримали й харків’яни. Він працює на базі Національного університету імені В.Н. Каразіна. Нині в Україні налічується 15 таких центрів у різних областях. П’ятнадцятий відкрився менш ніж тиждень тому, 14 червня.

Новий центр ветеранського розвитку розгорнули в університеті «Україна» — закладі інтегрованого типу, де навчаються, зокрема, студенти з інвалідністю. У безбар’єрному просторі ветерани з порушеннями здоров’я зможуть здобути освіту й опанувати нову професію. У столиці це вже третій центр ветеранського розвитку.

Загалом безбар’єрність, інклюзивність і швидка адаптативність — це три стовпи, на яких тримається центр ветеранського розвитку. Гляньмо уважно на досвід харківського осередку. Тут для захисників та їхніх сімей діє майже 250 сертифікатних освітніх програм. Професорсько-викладацький склад залучається до консультацій, а також теоретичних і практичних занять. Юристи розповідають, як оформити статус учасника бойових дій, ментори Каразінської школи бізнесу діляться досвідом із ветеранами для відкриття власної справи.

Також тут проводять майстеркласи з таких тем, як «Робота пресофіцера», «Захист інформаційного поля», «3D-моделюваня» тощо. Тут можна набути й медичних навичок, опанувати англійську та менеджмент в органах місцевої і державної влади. Дистанційна форма навчання харківського центру ветеранського розвитку дає змогу долучатися до занять ветеранам і членам їхніх сімей із різних областей України.

У подкасті «Пліч-о-пліч» зі Володимиром Носковим дізнаєтеся про центр ветеранського розвитку, який працює на базі Національного університету імені В.Н. Каразіна. У розмові взяли участь проректор із науково-педагогічної роботи ХНУ імені В.Н. Каразіна Анатолій Бабічев і керівниця центру ветеранського розвитку Тетяна Чередниченко. Про центри ветеранського розвитку на загальнонаціональному рівні розказала Альона Скорзова, начальниця відділу ветеранського розвитку департаменту забезпечення переходу від військової служби до цивільного життя Міністерства у справах ветеранів України.

Ми почули історію ветерана Дмитра зі Львова про те, як він з юристами вирішував складні моменти оформлення статусу учасника бойових дій, і поцікавилися, коли зможемо скуштувати мед із його ветеранської пасіки.

Фото надане Тетяною Чередниченко, керівницею ЦВР.

Пліч-о-пліч