Свята з повагою: без феєрверків, натомість з емоціями, що відновлюють нас

Усі ми спостерігаємо, як у центрі Харкова прикрашено різдвяними й новорічними декораціями парки, майдани та вулиці. Тим часом на центральних станціях метрополітену — «Університет», «Історичний музей» і «Наукова» — узагалі очі розбігаються: повсюди ялинки, фотозони, будинок святого Миколая! Одно слово, місто в передчутті свята.

Утім, у фейсбук-спільноті харківці розділилися у думках щодо доречності повернення яскравої ілюмінації, казкових фігур Санти, білого ведмедика й оленів на майдан Свободи, у Сад імені Шевченка й на майданчик перед ХНАТОБом. Одні вважають, що влаштовувати свята в таких масштабах у прифронтовому Харкові, де мало не щодня вибухають безпілотники та руйнується житло людей, неприпустимо, а інші радіють зі святкової атмосфери в місті. На жаль, універсальної відповіді про доречність під час війни організовувати на вулицях і в метро яскраво прикрашені локації не буде.

Мають рацію ті, хто говорить: потрібно влаштовувати свята так, щоб не зачепити за живе людей, які оточують нас. А серед них є люди з утратою і сім’ї, у яких рідні безвісти зникли або потрапили в полон російського ворога. Нині в багатьох сім’ях не до святкувань. Що робити в цій ситуації? Як місту й кожному з нас улаштовувати та проводити різдвяно-новорічні свята так, щоб поважати почуття інших харківців? Про це говорили в ранковому подкасті із психологинею та психотерапевткою Оленою Луценко.

«Як знайти той спосіб святкування, щоб із повагою ставитися до людей, які втратили близьку людину на війні? Це дуже не просте запитання для суспільства й фахівців. Треба знаходити баланс — це точно. Для мене те, що місто прикрашено, те, що в цьому місті є можливість порадіти й згадати, як ми святкували до повномасштабного вторгнення, — це доторкнутися до внутрішньої радості, що може тобі додати сил у боротьбі з негараздами, у боротьбі військовим із ворогом. Поставте собі одне запитання: якщо ми повсякчас будемо в пригніченому настрої, до чого це може призвести? Чи зможемо ми далі боротися у тилу й на передовій, якщо в нас будуть тільки страх і сум?» — висловила міркування психологиня Олена Луценко.

Свято з повагою — це означає, що ми під час війни не використовуємо бенгальських вогників на подвір’ї або в публічних місцях, не влаштовуємо забав із хлопавками, а тим паче — з феєрверками. Кожен гучний звук багато хто сприймає як небезпеку, наприклад удар безпілотника або ракети. Використовувати піротехніку заради розваги на святах заборонено. Цими днями більше спілкуйтеся одне з одним, даруйте щирі емоції та побажання. Грайте в настільні ігри. Слухайте улюблену музику й діліться мріями з рідними. Даруйте хоча б маленькі подарунки батькам, сестрам, братам, друзям і колегам. А якщо поруч із вами людина, якій нині емоційно складно, діліться з нею чуйністю і любов’ю. Нехай вона відчуває вашу турботу й те, що ви поруч.

Етери