Навіщо транспорту Харкова єдиний колірний стандарт — інтерв’ю з ініціатором оновлення Володимиром Матясом

Червоний колір може стати основним у колірній гамі харківського транспорту. Ідею приведення до єдиного колірного стандарту поїздів у метро, трамваїв та тролейбусів 6 січня озвучили у Харківській міській раді. Тоді ж показали перший приклад — поїзд метро, перефарбований у червоно-сірий тон. Харків’яни, які звикли до зелених і синіх відтінків на транспорті, обговорюють ініціативу в соцмережах. Хтось підтримує зміни, а комусь до вподоби колишня палітра. Дехто взагалі вбачає у змінах «російський слід» — схожість гами із дизайном залізниці держави-агресора. На питання Радіо «Накипіло» відповів один з ініціаторів «колірної реформи» — заступник директора департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міськради Володимир Матяс. Наводимо його пряму мову з ключових питань. 

Різнобарвний транспорт Харкова: передісторія та потреба стандарту

Плани у нас дуже великі, але до справ ми підходимо локально. І саме так відбулося з метропоїздом. Ті світлини, які побачили люди в пабліках, — це експеримент. На перефарбованому метропоїзді ми використали декілька кольорів: сірий, білий та червоний. Ці кольори ми використали для більш контрастної схеми. Те, як його сфотографовано, як подано, дуже важливо, тому, можливо, люди, які побачили б це вживу, мали б зовсім інші враження. Це теж потрібно враховувати. 

Це експериментальний склад, який працював і, напевно, працюватиме на Холодногірсько-Заводській лінії. Думаю, всі пасажири метрополітену знають, що там працюють переважно синьо-зелені состави. Переважно це найстаріший для Харкова рухомий склад. Ці вагони були на заводі пофарбовані саме такими кольорами. Люди можуть не знати, що ця колірна схема була розроблена у совєцькому союзі на Митищинському машинобудівному заводі, який займався оборонним виробництвом. Це була заводська схема, розроблена ще в 60-ті роки. Вона прижилась у Харкові. Харків не змінював традиції й постійно перефарбовував ці метропоїзди саме такими кольорами. 

В метрополітені експлуатація впливає на зовнішній вигляд. Наприклад, неможливо зробити білий метропоїзд через пил, деякі технологічні моменти. Мити такий поїзд щодня буде неможливо. Всі ми звикли до синьо-зелених метропоїздів. І нещодавно метропоїзд, який ми згодом перефарбували, проходив ремонт. Його все одно потрібно було фарбувати. Це я розповідаю для тих людей, які думають, що ми взяли нормальний состав і просто його перефарбували, мовляв, «нікуди гроші подіти». Ні, такого не було. Ми стояли перед вибором, в які кольори перефарбувати відремонтований метропоїзд.

Певні реформи відбуваються, і ми вирішили, що настав час, коли ми можемо спробувати привести весь міський транспорт до єдиного стандарту. Паралельно з цим муніципальні автобуси, що курсують містом, мають переважно червоний колір. У 2021 році відбулася закупівля нових автобусів. Зеленого кольору у нас переважно — тролейбуси і приватні автобуси. І це, я думаю, був теж такий момент, що коли у 2021 році запускали перші муніципальні автобуси, вони повинні були відрізнятися кольором. А червоний колір — це світова практика. Яскравий транспорт гарно себе зарекомендував.

Ми отримали велику партію автобусів, які себе добре зарекомендували зовнішнім виглядом. І так співпало, що під час війни ми почали отримувати автобуси як гуманітарну допомогу з тих міст, де теж в колірній гамі переважав червоний. Була велика кількість автобусів з міста Нюрнберг, Німеччина (кольори: сірий, білий та червоний), з міста Каунас (Литва). І якщо подивитись на всі автобуси з різних міст, у них всіх є спільний колір — червоний. І сірий теж дуже часто використовується.

Паралельно з цим вагони трамваїв у Харкові колись були жовто-червоні. Потім ми відійшли від цього кольору, почали фарбувати вагони за заводською схемою. В заводській схемі було передбачено співвідношення червоного та слонової кості. Ми почали фарбувати так. Коли ми почали отримувати гуманітарний склад і перші трамваї з Праги, виявилось, що у них теж основні кольори: червоний, білий, сірий. Саме такі празькі вагони зараз курсують містом. Ми їх не перефарбовували. Таким було побажання наших закордонних партнерів. Ми зберегли трамваям заводську схему фарбування. 

Серед трамваїв, які експлуатуються, є один зелений і трамваї жовтого кольору з міста Плзень. Ми спеціально зберегли ці кольори міста Плзеня, бо таким було побажання наших партнерів. Але переважна більшість наземного рухомого складу в Харкові, за виключенням тролейбусів, червоного кольору. Про тролейбуси наразі мова не йде. 

Після перегляду фотографій люди могли подумати, що ми зараз масово будемо все перефарбовувати, що вже розроблена певна схема. Ні, ще остаточної схеми точно не розроблено. Багато питань виникне щодо тролейбусів. Адже їх у місті багато і вони різних кольорів. 

Але зараз ми говоримо про такий стандарт, який, я думаю, повинен бути у будь-якого великого міста. Це орієнтир на всі європейські столиці. В них у містах є певний колір міського транспорту. Ми вирішили, що треба щось намагатися змінити. Щоб привести все до єдиного стандарту — потрібно поекспериментувати. І ми зробили експеримент: перефарбували цей метропоїзд в такі кольори. Перед тим, як їх вибрати, ми розмовляли з експлуатантами. Тому що саме метрополітенівцям їх експлуатувати, мити, підфарбовувати, якщо це буде потрібно. 

До речі, люди не помічають, як ми після ремонту перефарбовуємо синьо-зелені метропоїзди, які курсують цією гілкою. Воно все вже так приїлося. Тобто ми хотіли трохи іншого бачення, як може виглядати метрополітен і ті метропоїзди, які мали синьо-зелений колір. 

У метрополітені дуже багато вагонів різних кольорів. На Салтівській лінії — це одні кольори, переважно сіро-сині з білою смугою. По Олексіївській лінії — інші — з жовтою смугою та теж сіро-сині з білим. Дуже багато варіантів. Ми хочемо прийти до єдиного стандарту, як в інших великих містах. 

Асоціації та відгуки: «російський» чи європейський слід?

Щодо «російського сліду» у колірній гамі вагонів, я читав і чув. Схоже, такі асоціації у людей виникли через те, що там є сірий і червоний. У Празі майже ті самі кольори: червоний, білий, сірий, але в інших пропорціях і більше білого. Я не дуже вивчав «РЖД», але я знаю, що у нас.

Там [у перефарбованому поїзді метро у Харкові — Ред.] спеціально віконна лінія виконана іншим кольором. Такого немає в «РЖД». Тим паче там є білі смуги, а в «РЖД» теж їх ви не побачите. Тобто, знаєте… Деякі люди, які вперше побачили наш метропоїзд, сказали, що схожі бачили у Празі. Хто був у наших північних сусідів, сказав, мабуть, що десь там бачив. 

У нас в метрополітені майже на кожному наземному виході є червона літера «М». Так історично склалося. І вона присутня в логотипі також у червоному кольорі. Уявіть, якби ми сказали людям, що почнемо перефарбовувати у зелений колір літеру «М». Мабуть, це також викличе певну реакцію, можливо, неправильну. Так, це не так наочно, як метропоїзд, але все одно. Крім того, ми говоримо про єдиний стиль наземного транспорту, а не в цілому транспорту. А щодо наземного транспорту, червоний колір добре себе все ж таки зарекомендував як безпековий, тому що на дорогах важливі контрастні кольори. 

З погляду безпеки червоний в будь-який сезон і погоду виділяється. І влітку, коли все навколо зелене, і взимку, коли все навколо сіре або біле. Те саме можна сказати про жовтий колір. Але уявіть, якщо ми зараз будемо дивитись в його бік. І на етапі розробки брендбуку пропишемо технічне завдання з використанням жовтого кольору. І проголосують за жовтий. Нам потрібно буде майже 100% транспорту перефарбувати. Тобто до цього питання потрібно підходити ще з практичного погляду. 

Є світова практика щодо фарбування рухомого складу наземного транспорту. Наприклад, у Лондоні всі автобуси червоні. І це не просто так, це безпековий момент. Зокрема, через тумани. Червоний колір дуже гарно видно крізь туман і на відстані. Тому в них червоного кольору не тільки автобуси, які перевозять пасажирів, але й телефонні будки і, здається, усі поштові скриньки.

Додаткові кошти не виділяли

[Про своєчасність експериментів під час війни]: Це експеримент з кольорами, а не з фарбуванням. Все одно метропоїзди треба перефарбовувати під час певних процедур з ремонту, кузовних робіт і так далі. Тобто це частина ремонту. 

Перефарбування цього метропоїзда коштувало так само, якби ми його фарбували у звичні синьо-зелені кольори. Жодної різниці немає. На сіро-червоний колір стільки ж фарби використали, як і під час фарбування у синьо-зелені кольори. По коштах, я вам зараз не можу сказати.

Але це ті самі гроші. Ніхто не виділяв окремо грошей на цей — як я читав, писали  — «ребрендинг». Ніхто не виділяв окремо грошей на ескізування чи моделювання.

Фарбування — це невіддільна частина ремонту. Цей метропоїзд все одно потрібно було фарбувати. І перед нами стояв вибір: або фарбувати в синьо-зелений, ніхто б його просто не помітив, не побачив, і ми б і далі думали, як, що змінювати. А на папері, як я вже казав, все сприймається по-іншому. Навіть якщо 3D-візуалізацію зробити, яка коштує грошей.

Коли поїде оновлений поїзд і що далі

Я не можу сказати точно, чи будемо ми експериментувати з усіма кольорами. Цей експеримент тільки з часом почне впроваджуватись. І я думаю, він покаже, наприклад, чи підходить для нас цей колір.

Звісно, на прийняття остаточного рішення впливатиме думка громадськості. Думаю, якби люди, які писали негативні коментарі, побачили цей метропоїзд вживу, їм би сподобалось. На станціях состав виглядає зовсім по-іншому, ніж на світлинах. Я бачив особисто. Звісно, реакція людей нам не байдужа і ми будемо її враховувати.

Я думаю, зараз поїздить цей метропоїзд, ми побачимо реакцію людей, побачимо його в експлуатації. Після того, як проведемо аналітику, ми зможемо зробити висновок щодо того, чи підходить нам, чи це не подобається більшості харків’ян. Таке теж може бути.

Ми ще до цього обов’язково повернемось. Це не значить, що ми вже все затвердили і завтра почнемо все фарбувати саме в такі кольори, в таку схему. Це експеримент.

Цей потяг проходить процес «обкатки». Щойно він пройде всі ці випробування (адже після ремонту він не лише зовнішній вигляд змінив), я думаю, вийде в лінію. [Думаю, взимку] його точно можна буде побачити.

Фото надано Володимиром Матясом