Понад сотню харків’ян узяли участь у святковій ході до Дня вишиванки

У Харкові в День вишиванки городяни влаштували святкову ходу центральною частиною міста. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку приблизно сто учасників акції у вишиванках розгорнули вишитий рушник завдовжки понад 50 метрів і виконали гімн України.

Після цього урочиста хода рушила від саду Шевченка до намету «Все для перемоги» на майдані Свободи. 

Як розповів Радіо «Накипіло» співорганізатор події Володимир Чистилін, акцію вирішили провести попри небезпеку, попередньо узгодивши з правоохоронними органами.

«Ми хотіли сьогодні побачити одне одного в такому просторі, вийти на наш майданчик, де ми завжди збиралися. І показати всьому Харкову, що нині такий важливий день», — зазначив він. 

Чистилін розповів, що на його пам’яті це перша така акція в Харкові за час повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

«Варто не просто стояти, а й рухатися. Ми тут стоїмо не тільки за себе, але й за тих хлопців і дівчат, які нині воюють. Тут були б сотні людей, але наші патріоти сьогодні захищають нас», — зазначив Володимир Чистилін.

Вишивка, яка пережила три війни і два голодомори

В етері Радіо «Накипіло» викладачка давньої української вишивки Тетяна Чорна розповіла, що в її домашній скрині зберігається раритетна бабусина сорочка. Ця вишиванка пережила три війни і два голодомори.

Коли почалося повномасштабне вторгнення 2022 року й постало питання про евакуацію з Харкова, Тетяна Чорна захопила із собою родинну сорочку.

Коли жінка приїхала в Кропивницький, то там почала проводити майстеркласи для інших переселенців. Нині пані Тетяна повернулася до Харкова й далі популяризує серед містян вишивки ручної роботи з притаманними Слобожанщині візерунками та кольорами.

«Бабуся вишивала багато. Але вдалося врятувати тільки дві сорочки. Бо все, що було вишито, і все, що було вдома, — усе вимінювалося на їжу під час голодовок. А оці дві в скрині залишилися», — розповіла жінка про родинні вишиванки.

Народна майстриня Юлія Селіванова — переселенка з Донбасу. Із 2023 року у власній майстерні в Харкові створює ручну вишивку на одязі, аксесуарах і деталях, а також дизайнерські вироби з комп’ютерною вишивкою.

«Я народилася в Донецьку. І вже у дванадцять років стала вишивати. У мене був просто якийсь потяг до вишивки, а мама з дитинства займалася нашим розвитком. Нас було троє в сім’ї, і все, що ми хотіли спробувати: в’язання і бісер — мама дуже підтримувала й розвивала. Я почала вишивати, і мама разом зі мною.

У Донецьку була дуже потужна спільнота вишивальниць, які займалися саме вишивкою, досліджували вишивку. Дорослі жінки збиралися в центральній бібліотеці — у них була спільнота. Потім вони збирали свої роботи й везли їх до Києва. У Києві у спілці майстрів повсякчас наголошували, що Донецька область завжди дивує», — розповіла в етері Радіо «Накипіло» Юлія Селіванова.

Слухайте інтерв’ю з майстринями повністю в програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».