Тексти

«Зробити невидиме видимим»: харківські науковці створюють розробки для адронного колайдера

today17.12.2025 об 11:24 62

Тло

Науковці Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України в Харкові разом з іноземними колегами проводять дослідження для Великого адронного колайдера. 

Робота триває навіть під час повномасштабної війни. Проєкт «Горизонт», який стартував у перші дні вторгнення, добігає завершення, а вчені вже працюють над розробками для наступного покоління колайдера, розповів в етері Радіо «Накипіло» директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, академік НАН України Борис Гриньов. 

«Через нас літають мільйони іонів, інших частинок. І якщо поставити тут наш матеріал, сцинтиляційний, то ми можемо побачити результати взаємодії цих частинок з нашим матеріалом. Зробити невидиме видимим — це основна наша задача. Сцинтиляція — це спалах світла».

Борис Гриньов наголошує, що ключові технології для Великого адронного колайдера мають харківське походження:

«Основний сцинтиляційний матеріал, який покладений в основу цього колайдера, був винайдений у Харкові на початку 90-х років. Це був прорив у світовій науці. І тому ми — співавтори робіт, які лягли в основу Нобелівської премії за відкриття бозона Гіґґса».

Нині інститут готується до роботи з колайдером майбутнього. За словами Гриньова, рішення про його будівництво можуть ухвалити за кілька років, а основний обсяг робіт припаде на середину XXI століття.

«У нас в інституті науковці запропонували три нові детектори спеціально для цього колайдера майбутнього — з використанням 3D-друку, спеціальних речовин і новітніх технологічних можливостей. Зараз прикладні підрозділи ЦЕРНу вже отримали ці зразки й працюють з ними», — зазначає він.

ЦЕРН — Європейський центр ядерних досліджень, розташований на кордоні Швейцарії та Франції.

Доктор технічних наук, професор Андрій Бояринцев розповідає, що активна співпраця з міжнародними партнерами почалася саме з початком повномасштабної війни:

«З початком війни до нас надійшов цей проєкт, і потім було декілька наукових проєктів — вони пішли один за одним. Усі дивувалися: а Харків працює, як це можливо?».

За його словами, співробітники інституту не припиняли роботи попри війну та жили у підвалах: «У тих же підвалах стояли ростові установки, де можна було вирощувати матеріали, робити детектори й проводити дослідження».

Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Філіппом Диканем”.

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»

0%