Вона розповіла про те, які медіа й організації відвідувала українська група, і поділилася власними спостереженнями про те, як війна в Україні відгукується чехам, а також як у Чехії сприймають корупційний скандал, який у народі називають «Міндічґейт».
Наталю, ти щойно повернулася з навчальної поїздки в Чехію. Поділися, будь ласка, першими враженнями від спілкування із чехами.
Це була група регіональних журналістів і викладачів-журналістів українських вишів. Ми багато про що говорили в Чехії, акцентуючи на корупційних розслідуваннях, євроінтеграції та впливі російської дезінформації, якої нині стало значно більше в інформаційному просторі Чехії. А також ми часто запитували тих, з ким зустрічалися, чи готові чехи та Євросоюз загалом до ймовірної ескалації з боку росії та цих її потужних інформаційних атак, яких ми недооцінюємо.
Наскільки вам було відчутно, що простим людям у Чехії цікаво те, що відбувається в Україні? Те, що артикулює офіційна влада, зокрема президент Чехії Петр Павел, який із перших днів повномасштабного вторгнення демонструє чітку позицію у підтримці України? Тепер у них новий прем’єр із дещо іншою політичною лінією. Що ви відчули на місці?
Під час цієї поїздки ми зустрічалися не стільки з «простими людьми», скільки із представниками інституцій. Ми відвідували «Радіо Свобода», Český rozhlas (радіо), медіа ProUkraїnu, створене українкою Наталею Агарковою для українців у Чехії. Також ознайомилися з проєктом, який займається опитуваннями й аналізом соціальних процесів České zájmy v EU. Зустрілися з представниками пресвідділу Представництва Європейської комісії у Чеській Республіці, які розповіли про дезінформаційні виклики та пояснили комунікаційну модель Євросоюзу в Чехії.
Ми багато говорили про російську пропаганду, комунікацію з населенням країн ЄС, той величезний вплив, який росія, на жаль, має через свої інформаційні джерела й соцмережі зокрема. Бо це формує певний настрій і сподівання. Звісно ж, як журналісти, ми ставили відповідні запитання. Серед іншого нас цікавило, чи усвідомлюють чехи масштаб загрози й чи готові до опору. Окремий важливий блок цієї поїздки — антикорупційні розслідування і вплив корупційних скандалів в Україні на міжнародну підтримку й підтримку Чехії зокрема, а також те, як росія використовує ці кейси в просуванні вигідних їй наративів на територіях європейських країн.
Пересічні громадяни не дуже хочуть заглиблюватись у контекст, глибоко копати в складні міжнародні процеси, аналізувати й критично мислити. Простіше послуговуватись уже готовою тезою, яка добре лягає на сформовані переконання. Часто йдеться про звинувачення когось стороннього, знімання відповідальності й прості та швидкі рішення. На цьому росія і грає, транслюючи маніпулятивні меседжі та дестабілізуючи ситуацію. Це відбувається в Україні також, на жаль. Частина населення будь-якої країни не є проактивною і пливе за течією. Питання у тому хто формує ці течії.
Нещодавні вибори в Чехії і жест спікера Томіо Окамури, який зняв український прапор із вікна свого кабінету, — показовий приклад. Цей епізод швидко розійшовся новинами, викликаючи обурення в українців. Водночас про те, що Окамура зняв наш прапор, писали багато, але про те, що у відповідь представники демократичних партій вивісили українські прапори з вікон своїх парламентських кабінетів, написали менше медій. Через це може скластися хибне враження, що Чехія змінила вектор і не є проукраїнською. Чехія — наш партнер і багато допомагає Україні.
Нині українці — найбільша національна меншина в країні. Потім ідуть словаки, далі — в’єтнамці. Українці — це велика спільнота людей (за даними ProUkraїnu, станом на жовтень у Чехії зареєстровано майже 400 тисяч українських біженців), які працюють у робітничих професіях і закривають ці вакансії. Приблизно 70 % українців працевлаштовані і наповнюють бюджет, сплачуючи податки. Тож російські вкиди спрямовані, зокрема, і на дискредитацію цих людей та їхнього внеску в добробут Чехії.
Під час цього візиту ви спілкувалися з уповноваженим представником із питань Східного партнерства, колишнім прессекретарем делегації ЄС у Києві Давідом Стуліком. Якими тезами можеш поділитися?
Давід Стулік — людина, яка глибоко залучена в наш контекст. За годину він дав розуміння політичних процесів і залученості різних країн у підтримку України, а також її суб’єктності та впливу на політичній арені. Для мене це була найяскравіша зустріч у цій програмі.
Одне із запитань до уповноваженого представника з питань Східного партнерства стосувалося Міндічґейту: чи вплинули скандал та його розслідування на настрої чехів і готовність надалі допомагати Україні й наскільки росії удалося використати цю ситуацію.
Як реагує Європа й Чехія зокрема — слухаємо коментар Давіда Стуліка:
«У Європейському Союзі це сприйняли як великий успіх. Навіть у таких складних умовах, коли країна перебуває у війні, вона спроможна проводити розслідування заради верховенства права. Через це й іде ця війна: росія хоче вас знищити, бо ви стали протиприкладом того, що є у росії.
Ми вітаємо це. І це не можна використати як тиск на Україну — навпаки, це показник правильного шляху. Навіть скептики, які говорили, що Україна корумпована й допомогу треба обмежити, помиляються. Сьогодні контроль — суспільний, публічний, донорський — стане ще жорсткішим. Це дає більше впевненості, що гроші не зникатимуть у чиїхось кишенях, а підуть на зброю і захист енергетичних об’єктів. Це підсилює українську суб’єктність і зміцнює Україну в довгій боротьбі з росією».
Таким був коментар Давіда Стуліка. Він відповів на багато важливих запитань, але головне — Європа бачить запит українського суспільства на справедливість. Навіть у тих умовах і загрозах, у яких ми живемо, українці демонструють, що корупцію більше не готові терпіти. Євросоюз завважив це й чітко артикулює це.
На момент нашої розмови з паном Стуліком не було рішення ЄС про безстрокове замороження російських активів. Пізніше з’явилася інформація, що посли Європейського Союзу ухвалили рішення про замороження активів у Європі на безстроковий термін, що забезпечує їхнє неповернення рф у разі, якщо антиросійські санкції перестануть діяти. Європа пояснює це прагненням забезпечити стійкість України на полі бою й у переговорах із росією. Це перший крок до репараційного механізму, але попереду ще багато переговорів.
Ми запитали Давіда Стуліка, як він оцінює перспективи цього процесу.
«Ми намагаємося зробити максимум для того, щоб ці гроші надали Україні. Бо розуміємо, що Україна насправді захищає також нашу майбутню безпеку. Без цих грошей Україні як державі буде важко протистояти російській агресії. Ми, природно, маємо бути зацікавлені в тому, щоб надати Україні цю фінансову допомогу. Звісно, це неймовірний прецедент. Ніколи раніше такого не відбувалося. Міжнародне право має певні обмеження. Але нам потрібно в украй короткий проміжок часу знайти дуже складні юридичні способи розв’язання цієї проблеми. Ці розмови обґрунтовані, вони мають свої дуже конкретні причини. Треба знайти відповіді на ці юридичні питання. Думаю, що відповідальність за майбутнє Європейського континенту разом з Україною переможе. Важко спрогнозувати, які є форми тиску на окремі країни. Але хочеться вірити в те, що така відповідальність за майбутнє усе ж таки візьме гору, і ці гроші нададуть Україні».
Науковці Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України в Харкові разом з іноземними колегами проводять дослідження для Великого адронного колайдера. Робота триває навіть під час повномасштабної війни. Проєкт «Горизонт», розпочатий у перші дні вторгнення, добігає кінця, а науковці вже працюють над розробками для наступного покоління колайдера, розповів в етері Радіо «Накипіло» директор Інституту сцинтиляційних матеріалів та академік НАН України Борис Гриньов. «Через нас літають мільйони іонів, інших частинок. Якщо поставити тут наш […]
