Як корупція шкодить розбудові громад

Школи, лікарні, адміністративні будівлі, концертні зали й бібліотеки — за майже чотири роки повномасштабної війни російський агресор зруйнував чимало об’єктів у містах і селах. За оцінками експертів, нині слобожанський регіон є одним із лідерів в Україні за темпами відбудови.

Водночас масштабний процес відновлення передбачає не тільки реконструкцію зруйнованої інфраструктури, але й перевірку на доброчесність управлінських рішень на місцях. Саме адміністрації громад і керівники комунальних підприємств ухвалюють головні рішення для використання грошей на ремонт шкіл, лікарень, комунальних установ і підготовку до повернення людей. Від того, наскільки прозоро й чесно проводять тендери, закуповують матеріали та використовують гроші державного й місцевих бюджетів, а також міжнародних донорських програм, залежить не тільки швидкість відбудови, але й довіра громадян і країн-партнерок.

У багатьох громадах відповідальним посадовцям, залученим ФОПам і будівельним організаціям складно встояти перед спокусою наварити на відбудові, про що свідчать аналітичні дослідження антикорупційних організацій. Харківський антикорупційний центр уже десять років моніторить публічні закупівлі, зокрема умови тендерів. А під час Великої війни його фахівці почали аналізувати ще й пріоризацію у виборі об’єктів відбудови, яку здійснює влада. На переконання співзасновника ХАЦ Євгена Лісічкіна, кожен, хто залучений до капітальних і поточних ремонтів та будівництва, має відчувати відповідальність і не зловживати під час закупівель матеріалів та роботи з підрядниками.

Іще один експерт Дмитро Якимчук, керівник компонентів «Міста доброчесності» та «Доброчесне відновлення Антикорупційної ініціативи ЄС», зараховує доброчесність у громадах до основних переваг місцевої влади та спільнот загалом. Доброчесність — це про стійкість і чесність у взаємодії з людьми та міжнародною спільнотою. І, як показує досвід, це ще й ефективний спосіб збереження грошей для нових проєктів відбудови та модернізації.

Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін у подкасті “Генплан.Відбудова” сказав:

Що стосується завищення цін, то воно, на жаль, є. Місцева й обласна влада часто пояснює це складною логістикою та дефіцитом матеріалів для відбудови, ремонтних робіт, будівництва підземних шкіл тощо. Але якщо у двох сусідніх громадах ціни на однакові матеріали відрізняються у рази — це вже не про доставку. Різниця може становити 30 %, 50 %, а то й 100 %. Ідеться про фарбу, штукатурку, рубероїд і профнастил.

Дуже суттєві відмінності. Наприклад, фарба або профнастил із ринковою ціною 300–350 гривень за квадратний метр. В одному кошторисі так і закладають, а в іншому — ставлять 700 гривень за квадратний метр. Ідеться про сусідню громаду й ідентичний матеріал.

Є громади, де фактично менше грошей, менше відбудови, значно менші масштаби й обсяги ремонтних робіт і будівництва.

На жаль, питання є і до Харкова, а не тільки до області. Зокрема, щодо цін на профнастил і рубероїд — це, мабуть, найуживаніші матеріали для ремонтів.

Буквально нещодавно був тендер: договір на ремонт покрівлі в одній із гімназій підписало управління освіти адміністрації Холодногірського району. Дуже суттєві переплати: договір на мільйон гривень, з яких 250 тисяч — переплата. За кількома позиціями ціна відрізняється від ринкової на 60 %. Тому, на жаль, це притаманно і місту, і області.

Є випадок, коли ФОП відкрився на початку вересня і вже встиг отримати понад десять підрядів від управлінь освіти адміністрацій Холодногірського та Новобаварського районів, а також від обласних закладів освіти. Менш ніж за місяць після реєстрації без тендерної процедури, прямою угодою, він отримав підряд на ремонтні роботи від управління освіти адміністрації Холодногірського району.

Маючи досвід у будівельних роботах, люди можуть спробувати відкрити ФОП, звернутися до районних управлінь освіти й спробувати отримати підряд на ремонт.

Керівник проєктів доброчесного відновлення Дмитро Якимчук:

Підхід має бути однаковий для усіх, адже доброчесність — це не тільки про ризики під час війни, але й загалом про наше існування. Я, наприклад, не згоден із твердженням, що раніше до цього можна було ставитися інакше, а от під час війни — ні. Мовляв, тепер не можна бути недоброчесним, бо війна.

Так, під час війни ризики для нашого виживання значно вищі, а загрози — більші. Але це не означає, що нині треба мобілізувати всі ресурси й зусилля та бути доброчесними, а за відсутності такої загрози — дозволяти собі недоброчесні закупівлі чи крадіжки.

Є просте визначення: доброчесність — це чинити правильно, коли ніхто не бачить. Це не філософія, а цінність — бути доброчесним або ні.

Особливо під час війни, коли справді є загроза виживанню і життю, доброчесність стає своєрідним запобіжником для ефективного існування та раціонального використання грошей.

Якщо говоримо про відбудову, то це також запобіжник, який свідчить про бажання громади використовувати ресурси правильно. Грошей ніколи не буває удосталь, а тепер — особливо.

Громадяни першими висловлюють незадоволення і ставлять запитання: куди витрачають гроші громади й держава? На благоустрій, на війну чи на відбудову — на що саме?

Євген Лісічкін:

У 2022 році впродовж певного періоду ми майже не моніторили кошторисів на початку повномасштабної агресії росії. Ми теж уважали, що в тій ситуації, у якій опинилися країна й громади, замовники й ті, хто проводить тендерні процедури, будуть значно ощадливішими, ніж до 2022 року.

Але практика показала: переплати нікуди не зникли. Вони залишаються суттєвими, й у відсотковому співвідношенні ситуація не набагато краща, ніж до повномасштабного вторгнення, — приблизно така сама.

Я був доволі наївним і вважав, що для довіри європейців, жителів і громадян країн Європейського Союзу, для того, щоб нам допомагали під час війни й після її активної фази, потрібно показати готовність використовувати гроші на 100 % ефективно.

Але я не бачу суттєвої різниці між кошторисами об’єктів, які фінансують за європейські кошти, і тими, які фінансують з українського бюджету, з податків українців. Не бачу, щоб десь ставилися ощадливіше.

Масштаби й методи роботи фактично ідентичні. Нині це пояснюють браком працівників у підрядників, зруйнованими потужностями й логістичними труднощами.

Я погоджуюся, що некоректно порівнювати більш безпечні регіони з Харківською областю. Тому зазвичай ми порівнюємо громади суто всередині області, із сусідніми громадами. І робимо це дуже обережно.

Ми намагаємося знайти в кошторисах однакові матеріали: якщо, наприклад, будівництво підземної школи проводить департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації у двох сусідніх громадах, ми порівнюємо ідентичні позиції. Також шукаємо ці матеріали у відкритих ринкових пропозиціях.

Ідеться про арматуру, асфальт, щебінь, штукатурку, фарбу, профнастил, рубероїд, тротуарну плитку й каміння — усе те, що масово використовують під час будівництва й ремонтів.

Там, де обсяги великі, суми, відповідно, теж великі. Тому завищення на 20–30 % стає дуже відчутним. Якщо загальний обсяг становить 10 мільйонів гривень, то переплата відразу сягає двох-трьох мільйонів.

Радіо «Накипіло» висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Радіо «Накипіло» зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.