На найближчих засіданнях Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради обговорять питання доцільності встановлення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на машини швидкої допомоги у прифронтових районах, зокрема на Харківщині.
Про це в етері Радіо «Накипіло» сказав голова парламентського Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький.
«Ми запросимо фахівців Міноборони й керівників екстренок прифронтових областей, щоби зрозуміти, чи є сенс у встановленні РЕБів. Але наразі від FPV-дронів ефективнішими є сітки та екрани», — зазначив він.
За словами нардепа, «у світі немає броньованих автомобілів екстреної медичної допомоги», а для захисту медиків у прифронтових районах застосовують сітки на шляхах та екрани від FPV-дронів.
«Що стосується цивільної екстренки, ми дуже хотіли б закуповувати. При першій змозі бюджету це закуповуватимуть. Але є велика різниця між броньованою евакуаційною машиною і машиною для екстреної допомоги. Немає саме броньованих машин екстреної допомоги. А евакуаційні машини відрізняються технічно», — пояснив голова комітету ВР.
Радуцький додав, що між евакуаційними броньованими автомобілями й машинами швидкої є принципова різниця.
«Є броньовані евакуаційні машини, є на базі “форда” канадські. Це те, що МОЗ закупив для Збройних сил, це для евакуації з поля бою. Є роботизовані, евакуаційні, броньовані. Паливо на 100 кілометрів цей броньований евакуаційний “форд” з’їдає під 70 літрів. Екстренка за день навряд чи потягне, плюс вага більш ніж дві тонни. Там вісім місць для евакуації. А броньованих карет екстренки швидкої немає», — сказав він.
«Броньована машина, якщо це не казкова броньована машина, а справді броньована сертифікована автівка, дуже важка, дуже багато важить і не їздить швидко, у неї немає такої змоги. То це вже не екстренка буде, це евакуатор», — додав нардеп.
За його словами, у Збройних силах медичні екіпажі також користуються неброньованими автомобілями, а як основні способи захисту нині розглядають встановлення спеціальних сіток уздовж доріг і захисних екранів на транспорт.
«Усе, що в зоні досяжності FPV-дронів, потрібно закривати сітками. Також обговорюємо можливість установлення захисту, подібного до того, який військовослужбовці ставлять на бронетехніку», — пояснив Радуцький.
Нардеп наголосив, що в зоні бойових дій цивільним медикам допомагають військові.
«Алгоритм дій є, його прописано. Якщо керівник вашої екстренки не знає того, то я залюбки поспілкуюся з ним. Може, відправимо його десь на курс в іншу прифронтову область. Але він знає це, я упевнений, у вас дуже професійний керівник екстренки в Харківській області», — сказав голова комітету.
За словами Радуцького, медиків у небезпечних районах мають забезпечувати засобами індивідуального захисту, а в разі загрози удару великим дроном медики мають діяти за протоколом безпеки.
«Швидка має зупинитися, а бригада — знайти укриття. Якщо є загроза прицільної атаки, треба забирати пацієнта й відходити від машини. Головне — зберегти життя персоналу й постраждалого», — наголосив він.
Радуцький зауважив, що стовідсоткового захисту від таких атак немає.
«Від великого дрона не захищає навіть танк. Броньована машина теж не гарантує безпеки», — підсумував він.
У середу, 18 березня, у селищі Пісочин на Харківщині поховали 56-річного екстреного медичного техніка Олега Журавльова, який загинув унаслідок атаки російського дрона на швидку допомогу. Прощання із 27-річним лікарем Дмитром Колесником відбудеться після проведення експертиз.
Повне інтерв’ю з головою Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради слухайте на Радіо «Накипіло» 19 березня у ранковому етері з Володимиром Носковим.
Фото: КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
