У вівторок, 28 квітня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Проєкт зазнав чималої критики активістів і правозахисників, зокрема, у питаннях визначення родини й етапах розлучення пари.
Що саме змінює законопроєкт у концепції шлюбу, чому правозахисники критикують абстрактність кодексу й що думають про нові норми «доброзвичайності» — в етері Радіо «Накипіло» розповіли народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун та адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини Zmina Анастасія Даців.
Кілька місяців тому соцмережі й медіа гостро відреагували на зниження шлюбного віку в проєкті нового Цивільного кодексу: за умови вагітності шлюбний вік пропонували знизити із 16 до 14 років. Також суспільство збурили пропозиція закріпити шлюб як союз тільки жінки і чоловіка, пом’якшення умов сплати аліментів та ускладнення доступу до репродуктивної підтримки.
«Ця увага до дискусії про кодекс викликала реакцію авторського колективу, який почув її та сказав: “Добре, якщо суспільство настільки проти, то ми готові вилучити цю норму”. Хоча у приватному спілкуванні вони й далі розповідають, що це, мовляв, в інтересах дитини, яка має народитися. Але, очевидно, не тієї, яку пропонують видати заміж», — сказала Совсун.
Оновлена після дискусії версія кодексу містила все те саме, крім норми про шлюб із 14 років. Цю версію Цивільного кодексу підтримали 254 депутати.
У соцмережах Верховної Ради новий Цивільний кодекс презентували так: забезпечує десовєтизацію законодавства й гармонізацію з правом ЄС. Але, на думку Совсун, логіка нового документа основується на традиціях «середньовічних скріп совєцького домострою».
«Це дуже далеко від сучасних європейських уявлень про те, як треба регулювати сімейні взаємини. Узагалі є таке відчуття, що весь закон писали тільки чоловіки, тому що там багато норм, спрямованих на захист їхніх прав», — розповіла Совсун.
Кодекс наповнено новим формулюванням, на основі принципу якого суд може ухвалювати ті чи ті рішення.
«Дивна “доброзвичайність”. Це слово використали для закону, ним сьогодні намагаються замінити те, що в законодавстві мало назву “моральні засади суспільства”. Це теж така абстрактна річ, яка є у чинному законодавстві та згадується дуже побічно. Але саму доброзвичайність у новому кодексі дуже інструменталізовано», — уважає нардепка.
У кодексі, навела приклад Совсун, заборонено дискримінацію і перелічено підстави, на основі яких її заборонено. Але в наступному абзаці пише: «Дискримінацію заборонено, але дозволено в окремих випадках, якщо це потрібно для захисту доброзвичайності».
Анастасія Даців вивчала новий ЦК як правозахисниця. Вона вважає, що поняття «доброзвичайність» глибоко вкорінено в кодексі, і воно регулює навіть принципи ведення бізнесу.
«Є питання: хто визначатиме масштаби доброзвичайності? Мабуть, нова Комісія доброзвичайності. Крім цього, є дуже багато інших абстрактних понять, укорінених у текст. Це добросовісність, розумність, справедливість, заборона зловживання правом. Усе це ми не можемо виміряти в будь-яких показниках, і воно суперечить тому, що в нашій країні має бути верховенство права», — сказала експертка.
Ініціатором оновлення Цивільного кодексу України виступив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він повідомив, що над документом працювали науковці й фахівці протягом сімох років. За його словами, із січня громадськість начебто могла додавати свої зауваження. Проте під час публікації оновленого матеріалу правозахисники виявили, що пропозицій громадського сектору не взяли до уваги.
Попри зауваження до тексту оновленого кодексу Анастасія Даців убачає і важливий позитивний аспект.
«Ним є загальна рамка об’єднання різних частин Цивільного кодексу: долучення до нього сімейного, міжнародного та приватного права. І це справді відповідає європейським практикам. Це те, що практикує більшість країн ЄС: мати загальну рамку документів під одним кодексом, а не розпорошення документів у різних кодексах, як це притаманно постсовєцьким країнам», — пояснила Даців.
Інна Совсун згодна з тезою, що Україні потрібно відходити від старого кодексу й переосмислювати його на сучасний лад.
«Сама ідея окремо від реалізації заслуговує на повагу. Інша річ, що оновлювати кодекс треба не так, щоб повернути його до норм 50-літньої давнини, а оновлювати відповідно до вимог сучасності», — наголосила нардепка.
За її словами, сьогодні важливо тримати увагу громадськості на цьому питанні, бо формального подання правок замало, щоб автори кодексу врахували їх.
Команда Даців планує продовжити аналіз документа й адвокатування. У правозахисників уже є загальні пропозиції щодо змін: вилучення одних частин і додання інших.
«Я думаю, що від учорашнього дня з акціями протесту це вже, очевидно, не буде відходити на задній план, але тут важливо ще з нашого боку, як громадянського суспільства, також проводити широку інформаційну кампанію у донесенні до громадян факту того, що Цивільний кодекс стосується порушення прав не тільки ЛҐБТКІА+-спільноти, як зазвичай заведено говорити», — підсумувала Даців.
Цивільний кодекс покликаний регулювати будь-які сфери життя українців: репродуктивні права, шлюб і розлучення, спадкоємність і бізнес.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
