Харків вийшов на акцію проти Цивільного кодексу з «розмитою» мораллю

6 травня харківці протестували проти нової редакції Цивільного кодексу. Активісти закликали доопрацювати документ перед другим читанням, щоб уникнути нерівноправних норм.

Як виправдовує «доброзвичайність» держава і які «скрєпи» непокоять учасників, розповіли в етері Радіо «Накипіло» Дарина Золотникова та Анна Гур’єва — співорганізаторки мітингу у Харкові.

Універсальним запитанням, яким користуються і активісти, і противники змін, стало «А чи читали ви кодекс?» —  його викликала швидкість прийняття ЦК.

І противники і захисники кодексу звинувачують один одного, і навіть депутатів в тому, що якісно і з розуміннями прочитати 800 сторінок за 20 днів (стільки часу пройшло від публікації до першого читання) — неможливо.

«Депутати мали тоді читати по 45 сторінок на день, щоб ознайомитись з ним повністю і проголосувати вдумливо. Ми підозрюємо, що їм не вдалося це зробити», — каже Анна.

Чимало надписів на плакатах мітингарів згадували про «доброзвичайність», абстрактність якого обурює громадськість.

На думку Руслана Стефанчука — спікера Ради і одного з авторів нового ЦК, що «доброзвичайність» є питомо українським словотвором зі слів «добро» та «звичай», як і багато інших законодавчих термінів з частинкою «добро»:

«Таким поняттям є, наприклад, доброчесність, поняття на якому, базується вся антикорупційна стратегія і законодавство України. Так, атакуючи доброзвичайність через те, що це незрозумілий термін, який тягне за собою оціночне поняття — ви атакуєте основи антикорупційного законодавства України. В тому числі питань добросовісності та добропорядності, якими насичене українське законодавство», — пише Стефанчук.

Дарина Золотникова вважає, що ця думка є хибно аргументованою, особливо щодо підриву антикорупційних засад.

«Ми весь цей час в Україні намагаємося відходити від “звичаєвого” правила у праві, а тут знову повертаємося до добра ти звичаїв. Добро — це дуже метафоричне і суб’єктивне поняття, немає міри ,щоб визначити добро і звичай в людині. Ми не будуємо зараз право на “звичаєвому” форматі, бо це буде величезний крок назад для України», — каже Дарина

Організаторки говорять, що в науковій роботі Стефанчука від 2002 року критикуються норми публічної моралі і звичаєві норми.

«Він розписав на 5 сторінок, чому прив’язувати українську правову систему до суб’єктивних моральних принципів — це не окей. А декілька років потому він відмовився від своєї думки на користь доброзвичайності у нас в законодавстві», — каже Дарина.

За її словами, новий ЦК протирічить дорожній карті України щодо вступу в ЄС:

«Якщо ми рухаємося до ЄС, там вимоги правозахисної тематики ведуть нас до того, що ми маємо з повагою ставитися до різноманітності і вибору кожної особи. Хоча більшість статей, проти яких ми виходимо, — перекреслює весь прогрес України на шляху євроінтеграції».

Анна каже, що багато харківців не мають джерел, які їм пояснять загрозу нового ЦК, тому до них важливо говорити знайомими поняттями:

«Якщо про це говорить якась громадська організація, що займається правами людини, вона не викликає у “скрєпних” людей стільки довіри. Важливо апелювати до якихось особистих історій. Наприклад, що у людини буде буквально ризик втратити власну землю. Або, якщо людина захоче розлучитися з чоловіком або з дружиною, їм відведуть час на примирення  —треба апелювати до таких особистих історій», — каже Гур’єва.

Організаторки повідомили, що акції триватимуть до другого прочитання включно:

У Харкові, 10 травня о 12:00 біля станції метро «Університет»
І національна  акція в Києві, 17 травня присвячена міжнародному дню боротьби з гомофобією, трансфобією і біфобією.

Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Володимиром Носковим”.

Фото: Радіо «Накипіло»\ Мар’яна Буранова

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»