У Харкові видали двомовну книжку «Фінляндія — Україна — світ: шлях плиткового короля», присвячену засновнику відомого харківського кахельно-цегельного заводу Едварду Берґенгайму.
Про історію створення книжки в етері Радіо «Накипіло» розповів дослідник історії Слобідської України, співавтор видання Андрій Парамонов.
За його словами, ідея видання виникла торік.
«У нас багато є матеріалу, колекція цих плиток — і тротуарних, і тих, що використовувалися всередині приміщень. Є вогнетривка цегла, гончарні вироби, труби цього заводу. Ми зрозуміли, що дійсно можемо зробити таку книжку», — розповів Парамонов.
Під час роботи над виданням автори звернулися до музеїв і бібліотек фінського міста Турку, де народився Едвард Берґенгайм. За словами історика, навіть там інформації про підприємця виявилося небагато.
«Ми звернулися до бібліотеки, а нам сказали, що обидва примірники книги про Берґенгайма на руках. Ми вирішили для себе, що треба завалити Турку нашою книгою, щоб вона була у всіх бібліотеках. Будемо відправляти її у Фінляндію», — сказав він.
Андрій Парамонов наголосив, що продукція заводу Берґенгайма у минулому змінила вигляд Харкова та багатьох інших міст.
«У Харкові декілька тисяч будівель, де використовували плитку Берґенгайма. Це житлові будинки, флігелі, навчальні й медичні заклади, церкви. Залізниця із задоволенням купувала цю плитку для своїх будівель. До Берґенгайма таку продукцію доводилося купувати за кордоном, і вона коштувала в кілька разів дорожче», — зазначив дослідник.
Від підприємства сьогодні майже нічого не залишилося.
«Зараз виробництва плитки там немає, печі розібрані, вікон, дверей і даху немає. Є ініціативні групи, які намагаються поставити завод на облік як пам’ятку історії чи архітектури. Але я сумніваюся, що це вдасться, тому що вже майже нічого не залишилося», — сказав Парамонов.
За словами автора, основою видання став каталог продукції заводу, над яким дослідники працюють уже багато років.
«Основа книги — це каталог. Це найважливіша частина видання, тому що наша четвірка авторів працює над каталогізацією гончарних виробів, які виготовлялися на території Слобідської України та Харківської губернії», — зазначив він.
Парамонов додав, що продукція харківського підприємства експортувалася далеко за межі України.
«Плитку можна зустріти в усіх країнах, які входили до колишньої російської імперії. Вона є в Польщі, країнах Балтії, Китаї, Молдові, Азербайджані, Грузії, по всій сучасній території російської федерації — від столиць до владивостока», — підсумував дослідник.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Філіппом Диканем“.
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
