Регулярне косіння трави під нуль у Харкові знищує не тільки дикі рослини, але й комах-запилювачів, від яких залежить існування птахів і стабільність міських екосистем.
Про це в етері Радіо «Накипіло» розповів біолог Юрій Бенгус. За його словами, прагнення до «ідеального» газону обертається утратою біорізноманіття, якої містяни часто не помічають.
«Догляд партерних газонів потребує регулярного косіння, унесення добрив і поливу. Але ми переносимо деякі правила на те, що не є партерним газоном. Люди вважають, що трава, яка вища за п’ять сантиметрів, — це бур’яни, кліщі й недоглянуті місця. Насправді все це не так», — сказав біолог.
Він наголосив, що знищувати потрібно лише небезпечні або інвазійні рослини, зокрема амброзію.
«Треба косити, знищувати амброзію та деякі інші рослини. Але люди знищують лучні трави, конюшину, деревій, шавлію — усе те, що має жити й годувати комах. А потім кажуть: “Навіщо нам ті комахи?”. І дивуються, чому зникли птахи. Ми чуємо птахів тільки з гучномовців у саду Шевченка, а не в природі», — зазначив Бенгус.
За словами біолога, скорочення кількості комах порушує природний баланс. Це не тільки позначається на чисельності птахів, але й робить міські екосистеми вразливішими до шкідників.
Бенгус також звернув увагу, що через утрату місцевих запилювачів можуть страждати й урожаї плодових дерев.
«Цього року люди скаржаться, що немає абрикосів. Була прохолодна погода, медоносна бджола не літала. Але ж є приблизно 200 видів місцевих запилювачів, які працюють і за такої температури. Проблема в тому, що ми знищили їх. А тепер дивуємося, чому немає урожаю вишень чи абрикосів», — сказав біолог.
Він наголосив, що висока трава — це середовище існування не тільки для комах.
«У траві дуже багато різноманітних комах і не тільки. Якщо під нуль викосити траву — не залишиться і ящірок. А це теж елемент біорізноманіття», — зазначив Бенгус.
За словами фахівця, навіть ті комахи, які здаються людям шкідниками, є частиною природного ланцюга.
«Усі хочуть знищити попелицю. Але сонечка теж мають щось їсти. Якщо попелиця живе на кропиві чи пирії, вона не переходить на троянди», — пояснив він.
Біолог навів приклад європейського підходу до оцінювання стану природи.
«У країнах Європи є індекс метеликів. Що більше видів метеликів на певній території, то вищим уважають рівень біорізноманіття. Якщо їх стає більше — це привід заохотити громаду. У нас усе навпаки: кожного метелика сприймають як шкідника, якого треба знищити», — сказав Бенгус.
На думку науковця, змінити ситуацію може впровадження сучасних підходів до догляду зелених зон.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Неспішний ранок із Наталкою Маринчак».
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
