13 вересня на Асамблеї спільного майбутнього харків’ян запрошують обговорити різні бачення майбутнього міста. Команда Urban Reform презентуватиме результати піврічного дослідження.
Про деталі загальноміського соціологічного опитування в етері Радіо «Накипіло» розповів соціолог проєкту Urban Reform Дмитро Заєць.
«Наше дослідження, особливо соціологічне опитування, яке ми проводили в травні, щодо розвитку міста і користування центром Харкова, показує, що якраз із 2022 року не дуже Харків змінив курс», — сказав Заєць.
Дослідники запитували містян, зокрема, про їхній емоційний стан під час перебування у центрі Харкова. Найпоширенішими почуттями виявилися ностальгія та смуток.
«Ми питали про емоційний стан, переживання, які люди відчувають, коли бувають у центрі Харкова. Зрештою, переважають по всій вибірці саме ностальгія і смуток. Це таке головне, центральне відчуття для містян — ця ностальгія», — розповів соціолог.
Він додав, що результати опитування відрізняються залежно від району міста. Наприклад, вище середнього рівня ностальгію та смуток фіксували серед мешканців Немишлянського, Основ’янського та Холодногірського районів міста.
На думку Зайця, це свідчить про сильне прагнення містян повернути Харків до довоєнного життя.
«Люди дуже переживають за місто і дуже хочуть повернення його до воєнного стану. Біда в тому, що це відчуття дуже активно використовує міська влада, щоб обґрунтувати, аргументувати дії з відновлення, так званого благоустрою, яке якраз має підкреслити скоріше те, що нічого не змінилося», — зазначив соціолог.
Заєць наголосив на важливості врахування об’єктивних змін, що відбулися з Харковом через повномасштабну війну.
«Харків залишається молодіжним, студентським, науковим, потужним промисловим містом. Хоча, звісно, об’єктивні дані кажуть, що це не так. Дуже багато втратило місто. Наразі ми переживаємо скоріше спад, таку деградацію, якщо навіть так можна сказати, бо багато чого ми втрачаємо: і людського капіталу, і промислового, і наукового. Все це, на жаль, переїжджає кудись або просто руйнується чи ворожими ракетами, чи безглуздими діями влади», — сказав він.
Експерт додав, що наступною після ностальгії найпоширенішою емоцією дослідники назвали радість. Заєць припустив, що саме ця частина містян може позитивно сприймати нинішній формат міських заходів, зокрема святкування Дня міста.
На думку Дмитра Зайця, нині у Харкові формується своєрідна символічна боротьба за те, яким має бути місто після війни.
«Здається, що місто розділене на дві такі частини. Не скажу, що це якісь ворожі табори, протистояння ще немає, але, очевидно, перша символічна боротьба — за те, як сприймати сьогоднішні зміни і про що думати завтра», — пояснив він.
«Ми всі добре знаємо, що Харків до XX століття був великою фабрикою виробництва футуризму, майбутнього. Хотілося б, щоб він залишився такою фабрикою, щоб більше говорили про майбутнє і пропонували сценарії, образи і активні дії з того, як створити це майбутнє, ніж повсякчас говорили про минуле. Хоча це теж, звичайно, важливо — щоб розуміти, на чому стоїмо і не повторювати якісь зайві помилки», — підсумував соціолог.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Алікою Піхтеревою».
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика в нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
