У Каразінському університеті створять кампус досконалості — дослідницький простір природничого напряму. Загалом в українських вишах відкриють 12 таких кампусів за підтримки Міністерства освіти і науки та Світового банку.
Які дослідження проводитимуть в університетському кампусі й у які науки нині готові інвестувати іноземці — в етері Радіо «Накипіло» розповів директор навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна й кандидат фізико-математичних наук Пилип Кузнєцов.
Кампус створюватимуть на базі інфраструктури вишу. Для цього оновлять приміщення і закуплять нове обладнання за гроші Світового банку.
«Це буде головний корпус університету. У нас є цокольні приміщення, які нині є лабораторіями. Наприклад, ми маємо лабораторію ізотопів, але вона потребує відновлення і покращення. Завдяки цьому проєкту ми зробимо простір, у якому буде і комфортно, і безпечно», — пояснив науковець.
За його словами, фізико-технічний факультет завжди був відомий своїми дослідженнями й науковцями, але водночас там дуже часто застаріле обладнання.
«Ті проєкти, над якими ми нині працюємо, потребують дуже сучасного обладнання. У нас уже є партнерський проєкт із колегами з Нідерландів. Вони проспонсорували нам закупівлю сучасного проклінічного сканера для ядерної медицини. Цей сканер ми вже встановлюємо. З одного боку, ми розвиваємо інфраструктуру, на горизонтальних зв’язках із нашими партнерами, шукаємо фінансування, а цей кампус буде вже глобальним проєктом», — сказав Кузнєцов.
У кампусі студенти природничих спеціальностей зможуть набувати нових навичок і співпрацювати міжфакультетно. Харківський проєкт посів перше місце за макрорегіоном і п’яте — по Україні. План розробили й замовили в бюро для ХНУ.
Каразінський отримає на цей проєкт п’ять мільйонів доларів.
«Частина грошей піде на обладнання — це будуть сучасні синтетичні модулі, кластери для обробки й моделювання різноманітних процесів, сканери й така замкнена інфраструктура, у якій ми зможемо реалізовувати наші поточні завдання у науково-дослідній роботі. Це суто інфраструктурний проєкт», — розповів Кузнєцов.
У ХНУ розуміють: щоби стимулювати молодь залишатися учитись і працювати у Харкові, потрібно забезпечити їм актуальне технічне середовище й перспективи працювати в університеті. У виші певні, що така комбінація підсилює Каразінський, його викладачів і наукову спільноту.
«Звісно ж, вони [молодь] хочуть бачити щось сучасне, що сьогодні на порядку денному. Вони бачать обладнання, якому вже двадцять років, вони все знають і розуміють. Тут не можна мати подвійні стандарти. Якщо вони побачать такий кампус, то вони прийдуть», — уважає науковець.
Від початку повномасштабного вторгнення залучити іноземні гроші до відновлення інфраструктури вишів було дуже важко. Легше було одержати підтримку для науковців і студентів, ніж для зруйнованих корпусів і знищених лабораторій.
«Вони казали, що це не на порядку денному, “у вас там складна безпекова ситуація”. Але я проводжу систематичну роботу, щоб запевнити наших партнерів у тому, що ми маємо безпечні приміщення, тож, якщо вони інвестуватимуть у наше обладнання, його не знищать наступного дня. Тобто зменшується цей скепсис стосовно інвестицій в Україну», — підсумував директор інституту.
Нині найскладніший етап «недовіри» щодо інвестицій пройдено, переконаний Кузнєцов, наукова спільнота готова до роботи.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
