Кабінет Міністрів ухвалив проєкт бюджету на 2027 рік, попереду — голосування за кошторис у парламенті. Керівник Координаційного гуманітарного центру Євген Коляда закликав закласти гроші в бюджеті на створення нових місць для переселенців у регіонах.
Які прогнози з фінансування нового житла для переселенців у наступному році та чи будуть серед цих пропозицій безбар’єрні варіанти — в етері Радіо «Накипіло» розповів Євген Коляда, голова КГЦ.
«Поясніть мені, чому на бункер під Верховною Радою можна знайти 260 із гаком мільйонів, а на створення нових місць у регіонах немає грошей. Невже обласні бюджети сильно втратять, якщо на наступний рік закладуть хоча б по 500 місць. Це ж наші люди, вони потребують гідних умов для життя», — написав днями в соцмережах Коляда, закликавши парламентарів до діалогу.
За словами голови КГЦ, лише 17 вересня Харківський транзитний центр прийняв 118 людей, а Лозівський — 256 людей. Зазвичай 10–15 % із цих людей потребують поселення.
«Переживали через те, що нині закладають бюджет на наступний рік, і через те, щоб заклали суму саме на нові місця. Щоб не забули про це, а ми, як гуманітарний центр, відчули максимальну підтримку в регіонах. Щоб держава долучалася у цей процес», — пояснив свій емоційний заклик Коляда.
Волонтери хочуть чітко розуміти, яка роль держави буде в допомозі на наступний рік. На діалог вийшов міністр соціальної політики Денис Улютін.
«Він сказав, що на наступний рік закладуть півтора мільярда гривень на забезпечення нового житла від держави за всіма регіонами й що це, зокрема, його пріоритет. Це саме соціальне житло, й історія у тому, що регіонам виділятимуть фінансування, і вже вони будуть або ремонтувати наявне, або створювати нове. Просто це півтора мільярда гривень на створення нових місць для евакуйованих людей», — розповів Коляда.
Сьогодні житло для переселенців облаштовують у співпраці з благодійними організаціями за грантові кошти.
«Ми розуміємо, що річний план у гуманітарному секторі на 2027 рік теж затверджуватимуть. У ньому є конкретні чотири пріоритети: евакуація населення, допомога після ворожих атак, прифронтова дистрибуція і допомога внутрішньо переміщеним особам. Це кластери, у яких передбачено багато заходів, що фінансуватиме гуманітарна міжнародна спільнота», — сказав голова КГЦ.
У секторі допомоги для ВПО закладено створення нових місць, особливу увагу приділено безбар’єрному житлу, де зможуть жити маломобільні люди, яким допоможуть перебратися із центру для переселенців.
Загалом на підготовку одного такого місця для людини потрібно від чотирьох до шести місяців.
«Ми маємо визначити місце, поїхати оцінити його з інженерами, потім маємо все це погодити з регіональною владою. Щоб усі були в курсі, що це роблять саме тут, для таких людей, щоби було розуміння можливостей. Харківщина здатна приймати своїх людей, у нас тут є спроможності, Харків — це студентська столиця, тому тут багато гуртожитків. Багато гуманітарних організацій роблять ремонти й оновлення. Тож маємо постійний конвеєр відкриття нових місць і заселення», — додав Коляда.
Людей, які виїжджають із Донеччини до Лозівського транзитного центру, намагаються розселити в центральних і західних областях країни.
«Тут, звичайно, хотілося б більше активності від регіонів, особливо деяких, які пасивно приймають людей або займають пасивну позицію у плані створення нових місць. Є дуже активні регіони, у які щодня телефонуємо — і вони не відмовляють», — сказав керівник Координаційного гумцентру.
На його думку, у кожної області має бути 500 резервних місць на наступний рік за підтримки держави. Але Харківщина як транзитний центр уже має 500 вільних місць і відкриває нові.
«Коли ти не бачиш горизонту, то не можеш планувати. Є страх того, що ми бабусі, чи дідусеві, чи сім’ї з дитиною пообіцяли, що вивеземо й поселимо, що допоможемо, а держава долучиться, усі залучаться. Потім ми ж не можемо їй сказати, що місць немає. Буде людина з вузликом сидіти й чекати», — розповів Коляда.
Нині КГЦ працює з Міністерством у справах громад, територій і ВПО, яке частково виконує функції, що раніше лягали на ліквідоване Міністерство реінтеграції.
«Спочатку процес залишався сталим під минулими чинними органами, а тепер воно вибудовується, і ми чітко знаємо, з ким комунікуємо нині. Міністерства сьогодні активно працюють, щоб визначити відповідальних на кожному етапі, щоб ми чітко розуміли, до кого звертатися у разі непередбачуваних обставин або по допомогу. Це нині вибудовують у сталу модель, бо досвід є», — пояснив Коляда.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
