Тексти

Утричі більше за цитадель: яким було Нове місто Харкова у XVII столітті

today11.10.2026 о 18:30

Тло

Нове місто в Харкові почали будувати 1699 року. Його площа приблизно втричі перевищувала територію цитаделі та Острожка. 

Про це в етері Радіо «Накипіло» розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.

«Кожна фортеця обов’язково має цитадель або вона складається тільки з цитаделі, більше нічого. Цитадель — це основні укріплення, на яких стоять башти, гармати де приховані всі головні, необхідні для фортеці речі. Цитадель — це старе місто, так воно називалось навіть на початку ХХ століття. Деякі дослідники, просто звичайні люди, журналісти використовували цей термін стосовно Харкова. Тобто, там, де була цитадель Харківської фортеці. Форштадт — це загальне укріплення Харківської фортеці, куди входили додаткові укріплення, які з’являлися пізнішими часами», — розповів Андрій Парамонов.

Цитадель Харківської фортеці збудували 1656 року, а перший форштадт з’явився 1660 року у вигляді Острожка, або Малого міста. 

«Нове місто — величезна територія, більша, ніж цитадель та Острожок раза в три за площею. Виглядала як звичайна фортеця, тобто з самого початку в 1699 році, коли почали його будувати, то це були городові стіни, такі самі, як в цитаделі, як в Острожку. Стояли безліч башт, проїзних, кутових і глухих. Укріплений він був додатково ровами і валами», — пояснив дослідник.

Назва «Нове місто» стала відомою широкому загалу після публікації у 2019 році «Смєтної книги міста Харкова 1700 року», в якій описані укріплення, будівництво яких розпочалося 1699 року.

«”Нове місто” вперше з’явилось взагалі для всіх, для Харкова з виданням оцієї книги “Смєтна книга міста Харкова 1700 року”. Це джерело, яке опубліковано було у 2019 році, і там описується саме укріплення цього Нового міста, яке починало збудуватись в 1699 році, тобто за рік до виходу цієї смєтної книги. Фактично жоден дослідник до виходу цієї книги не використовував терміну “Нове місто”», — сказав Парамонов.

Дослідник пов’язує будівництво нових укріплень із військовим значенням Харкова наприкінці XVII століття. 

«1699 рік були Азовські походи, і зрозуміло, що Харків був дуже важливим тоді вже центром, через який проходили війська, який був складом, таким арсеналом для якихось амуніцій, фуражу, їжі. І це було важливо саме для того, щоб можна було пересувати ці необхідні речі для армії на південь. І, звісно, з’являється роль такого транзитного Харкова для постачання армії. Це буде відбуватись і надалі, але саме під час Азовських походів це проявилось більш яскраво», — розповів Парамонов.

У 1709 році Харківську фортецю перебудовували, цитадель розширили на північ, а форштадт планували зробити бастіонного типу.

«Можна в принципі зрозуміти, чому люди не використовували, тому що доволі швидко “Нове місто” перетворилось в звичайний форштадт. Тому що в 1709 році фортецю перебудовували по плану, який малював ледь не особисто московський цар Петро. І тоді була розширена цитадель Харківської фортеці на північ. московський цар тяжів до європейської військово-інженерної науки, військової архітектури. І вирішили, що робити треба фортецю, саме форштадт бастіонного типу. А поки стояли дерев’яні укріплення, вони так собі і стояли, тобто використовували, звісно, для військових цілей», — зазначив дослідник.

Назва «Нове місто» проіснувала в документах близько 20 років. 

«Так сталося з Новим містом, термін проіснував близько 20 років, де він згадувався в джерелах. Останній раз, те, що я зустрічав, це близько 1730 року. А потім сталася пожежа у 1733 році, 31 травня, і всі дерев’яні конструкції в цитаделі вигоріли, частково вигоріли і в Новому місті. Залишилися тільки західні стіни цього Нового міста. Документу, який би описував причини цієї пожежі, як вона розповсюджувалась, цього джерела ще немає. Фактично дерев’яні конструкції були здебільшого знищені, і більше Нове місто під такою назвою не відроджувалося», — підсумував Андрій Парамонов.

Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Тетяною Федорковою”.

Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»

Автор: Рожок-Капранова Ірина

0%