Фейк про масову втечу людей з Києва: як правда стала інструментом брехні

У соцмережах поширюють фотографії переповненого київського метро з підписами про масову втечу цивільних зі столиці. Світлини справжні, однак їх використовують у хибному контексті, щоб посіяти паніку та створити враження, ніби кияни масово залишають місто.

Про те, як працює ця маніпуляція і як розпізнати дезінформацію, розповіли учасники подкасту «Фейк-хантери» на Радіо «Накипіло».

Як працює фейк про втечу киян

Світлину переповненої станції київського метро з підписом про масову втечу цивільних зі столиці виявила журналістка Радіо «Накипіло» Аліса Жинкіна. Спочатку вона подумала, що на знімку харківське метро, однак згодом упізнала Київ. Підпис до зображення англійською мовою стверджував, що цивільні масово залишають столицю.

У подкасті «Фейк-хантери» журналістка обговорила цю маніпуляцію з молодим журналістом Максимом Сітніковим і головою харківського «Хартія-хабу» Катериною Босяченко.

За словами Босяченко, вона не повірила повідомленню, оскільки натовпи в метро — звичне явище, надто в години пік. А англомовний підпис міг бути розрахований на іноземну авдиторію, яка не знає українського контексту.

Сітніков звернув увагу на емоційний характер повідомлення. На його думку, текст про те, що «романтичні дні єдності та спільного життя закінчилися», покликаний спонукати людей до емоційної реакції та занурити у тривожний стан.

Журналіст також припустив: спочатку зображення могли згенерувати за допомогою штучного інтелекту. Однак фотографія виявилася справжньою, а маніпуляція полягала саме в тому, як її використали.

Як російська пропаганда маніпулює фотографіями

Медіаекспертка Марія Малєвська пояснила, що цей випадок — приклад контекстуальної дезінформації. Фотографія справжня, але її подають так, щоб авдиторія зробила хибний висновок.

«Правду тут використали як інструмент брехні. Саме тому така брехня працює краще за відверту вигадку», — пояснила експертка.

За її словами, протягом повномасштабної війни фейк про масову втечу киян регулярно з’являється у соцмережах.

Малєвська назвала кілька інструментів, які допомагають посилювати вплив таких повідомлень:

– справжні фотографії, вирвані з контексту. Зображення не обов’язково редагувати, якщо досить змінити підпис та обставини, у яких його показують;

– мережі ботів і фейкових акаунтів. Вони створюють ілюзію масової підтримки певної думки;

– акаунти, які видають себе за іноземців. Такі користувачі імітують погляд ззовні, через що повідомлення може здаватися незалежним від російської пропаганди.

За словами експертки, маніпуляція б’є по страхах, які українці переживають через війну. Це небезпека, тривога за близьких, вимушене переміщення і сумніви щодо рішення виїхати або залишитися.

«Тема виїзду з країни — одна з найбільш складних і найбільш тригерних в українському суспільстві», — зазначила Малєвська.

Мета таких повідомлень — посіяти паніку та створити враження, що українські міста вже залишають люди, а країна втрачає стійкість. Це, за словами експертки, один зі способів деморалізувати суспільство.

Як перевірити фотографію перед поширенням

Медіаекспертка порадила не поширювати емоційних повідомлень одразу після прочитання, а спочатку перевірити зображення.

Для цього можна скористатися зворотним пошуком фотографій через Google Lens або TinEye. Також варто пошукати зображення у Google, щоби з’ясувати, коли воно вперше з’явилося у мережі, чи зазначено дату й місце знімання, а також чи відповідає підпис обставинам.

Якщо перевірити фотографію не вдалося, Малєвська порадила не поширювати її.

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Національної асоціації медіа та Радіо «Накипіло» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Фейк-хантери” на Радіо “Накипіло”.

Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»