Аналітики розвідувальної організації «Terrecon» дослідили, наскільки легко пропагандистський контент, що прославляє російську армію, війну та “рускій мір”, проходить модерацію міжнародних платформ — таких, як Ютуб, Спотіфай, Deezer та SoundCloud. Низка треків, створених генеративним штучним інтелектом, набирає мільйони прослуховувань та переглядів. А отже, пропаганда ще ніколи не коштувала так дешево і не вимагала таких мінімальних зусиль.
В новому випуску програми «Станція “Держпром”» з Марією Малєвською та Олександром Бринзою ми говоримо про музику, створену штучним інтелектом, як інструмент російської пропаганди. Нині у нас двоє спікерів: Дар’я Вербицька та Максим Бовчалюк, співзасновники розвідувальної організації «Terrecon».
Розкажіть коротко про вашу організацію, хто її створив і яка мета, місія вашої організації?
Дарʼя: Загалом ми були створені на початку цього року. Серед співзасновників у нас троє діючих військовослужбовців, зокрема розвідників. Я також є співзасновницею, я єдина цивільна.. Ми створювали організацію насамперед для того, щоб посилювати національну безпеку України. Оскільки серед співзасновників троє військових, то здебільшого нас цікавить тематика військових розслідувань або досліджень, які можуть посилити обороноздатність нашої країни. Це основний напрям нашої роботи.
Максим: Ідея про те, щоб об’єднати військовий і цивільний досвід і інтегрувати його в загальну систему досліджень за відкритими джерелами, була вже давно і сама по собі наростала: і з моїми побратимами в команді, і просто в комунікації. І тому крок до створення організації був у певній мірі навіть таким всередині вимушеним.
Ми побачили ваше дослідження про музику, створену штучним інтелектом, яку кремль використовує в пропаганді. Розкажіть, будь ласка, детальніше про дослідження, чому вам загалом надійшла така ідея, ви щось, можливо, тригерне побачили і вирішили копнути трошки глибше і які результати вашого дослідження?
Дарʼя: Близько двох років тому мій друг-режисер помітив на стримінговому майданчику SoundCloud декілька треків, які виглядали як мілітаризована російська ШІ-пропаганда.
Це був, напевно, 23-й рік. Він мені тоді це скинув і сказав, що цікаво було б подивитися, як це могли пропустити ці майданчики. Але на той момент кількість цих треків була не настільки великою, щоб з цього робити дослідження. У 2026-му році я вирішила подивитися, що відбувається на цих майданчиках.
І я була здивована кількістю треків, які були вже в цьому році і тому, де вони публікуються. Якщо ми говоримо про розповсюдження, то це був SoundCloud і Suno. Suno — це платформа, де можна генерувати ці треки. Зараз це будь-що: і Spotify, і Deezer, і YouTube, YouTube Music — тобто вони розрослись по стримінгових майданчиках. І тоді я запропонувала команді копнути глибше, подивитись, які є обмеження і які є механізми модерації на цих стримінгових платформах, як ці треки генеруються, як ці генератори працюють з пропагандою і з радикалізованими запитами. Так ми і почали.
Скільки загалом треків ви проаналізували, з яких платформ?
Максим: За весь час нашого дослідження ми проаналізували більше 3700 треків. Проводили ми це дослідження впродовж серпня і поділили це дослідження на сім етапів. Тобто ми періодично налаштовували наш інструмент для збору даних для того, щоб опрацювати якомога більше релевантних треків, відсіяти якомога більше треків, які не є релевантними для цього дослідження і після цього зібрати вже відповідну вибірку. Був план проаналізувати кожну з платформ. Найуспішніше і те, що ввійшло в кінцеве дослідження, це є платформи YouTube, YouTube Music та Soundcloud. Також після нашого дослідження ми ще аналізували Suno, яка є платформою генерації саме треків, не стримінговою, але з неї також додали певну частину треків.
Після кінцевої вибірки ми отримали 980 треків. Ми відсіяли всі треки, які є найменш релевантними до нашої вибірки уже з нашої вибірки. Лишились тільки треки, які одночасно мають і ознаки ШІ-генерації, і ознаки пропагандистського змісту. Тобто не тільки щось одне, а відразу одночасно. Більшість цих треків є саме на YouTube, решта — SoundCloud, і Sunо, і YouTube Music — там значно менша кількість цієї вибірки. Загальна кількість прослуховувань на цих треках (близько тисячі) — 87 млн. Такі платформи, як Apple, Spotify або Deezer, Яндекс Музика і VK Музика, ми досліджували окремо на наявність таких треків взагалі на їхніх платформах. Ми такі треки знаходили, але враховуючи, що ми робили автоматизований пошук, то окремі частини, додаткові треки ми просто інтегрували в наше дослідження. Але не додавали повноцінно в нашу вибірку.
Крім цього, ми провели ще декілька експериментів щодо замовлення пісень в російських виробників, російських виконавців, авторів. Також тестували ШІ-генератори, тобто платформи, за допомогою яких ми можемо генерувати ці треки. І самостійно публікували треки на певних платформах, які ми тестували, на яких ми ці треки знаходили: YouTube, Spotify, SoundCloud, SoundCloud, Deezer. Це повноцінна вибірка тих стримінгових платформ, на які нам вдалось завантажити пропагандистський контент, створений штучним інтелектом. І це вийшло успішно.
Ви таким чином перевіряли, чи модерація самих платформ зреагує на пропаганду і штучний інтелект. Тобто ви сподівалися перевірити, чи там взагалі така модерація існує?
Максим: Абсолютно вірно. Ми проводили цей перелік експериментів з метою дослідження, на якому з етапів нам не вийде щось зробити. Можливо, відмовиться автор. Можливо, дистриб’ютор, який мусить завантажувати ці треки на стримінгові платформи, скаже: “Ні, не можна. Тут мова ворожнечі або це ШІ-контент, ми далі не можемо рухатись”. Можливо, платформи ШІ-генерації відмовляться генерувати контент з тим змістом, який ми задали в промті. Або ж, можливо, стримінгові платформи скажуть нам: “Ні, такий зміст не підходить згідно наших правил або політик, і ми не можемо це завантажити”.
Або хоча б позначать, що цей контент має мову ворожнечі, умовно кажучи, хоча ми розуміємо, що в більшості таких позначок немає, ну або позначить, що цей контент створений штучним інтелектом. На кожному етапі ми трохи були розчаровані, бо враховуючи, що нам вдалося дійти до кінцевого етапу, значить, що на кожному з попередніх ми пройшли цю модерацію, ми пройшли домовленості з авторами успішно.
Як і дистриб’ютори, і платформи для генерації, стримінгові платформи, наприклад, доволі легко пропустили трек, який називається «Рєзать хохлов». Я просто цитую повноцінно назву, щоб було розуміння того, як вона називається. І контент, який є всередині, має, грубо кажучи, таке саме наповнення абсолютно такого насильницького і тяжкого характеру. Ми створювали певні ітерації такої хардовості, напевно, де легко щось згадується, там якісь такі прості наративи і наративи, де відверто говориться про насилля, про смерть, про війну, про те, що треба вбивати людей, українців і тому подібне. Тобто відверто жахливий контент. І як я вже сказав, це успішно завантажилось всюди, на жаль.
І навіть жодної позначки від платформи не було?
Максим: Щодо певних контекстних позначок про зміст, що тут міститься — ні, нічого абсолютно. Всі позначки, які ми помітили, були на Deezer та YouTube. Deezer через певний час після завантаження цих треків позначив, що вони містять ШІ-контент. Вони мають свою внутрішню систему аналізу таких треків. Якщо говорити про YouTube, то була позначка тільки про генерацію окремої частини контенту, як штучним. Тільки той контент, де обкладинка була створена за допомоги штучного інтелекту. Тобто аналіз самої пісні, тексту цієї пісні не проводився. Проводився тільки аналіз обкладинки цього ролику.
Дар’є, які загалом наративи найчастіше ви зафіксували, що російська пропаганда вкладає в цей контент?
Дарʼя: Напевно, тут важливо зазначити, що ми здебільшого шукали мілітаризовану ШІ-пропаганду. Ми опрацьовували цю тисячу треків, які мали ознаки ШІ-генерації і мілітаризованої пропаганди. Щодо наративів, то це буде на кшталт наративів «смерть, яка може зустріти російського військового на війні, вона є виправданою».
Максим: Найбільш вживані наративи з тієї вибірки, яку ми опрацювали, стосуються «СВО», тобто війни з Україною, мобілізації, “руского міра”, культу загиблих, культу держави та культу особи. Крім цього, звичайно, ще наративи про таку сакральність війни, тобто що це є щось важливе і таким внутрішньо-духовним, що їх мусить надихати, багато такого надихаючого контенту.
На кого, як ви думаєте, здебільшого розрахований такий контент, в які авдиторії він перш за все має «бити»?
Дарʼя: Я думаю, здебільшого це мало б стосуватись саме військових або мобілізаційний ресурс, який має російська федерація. Щодо дітей і підлітків, то є певний відсоток цього контенту, який подається через “сучасні методи подачі”, аніме-культуру. І ось це здебільшого розраховано якраз на більш молоду авдиторію. Але молода авдиторія — це теж, на жаль, мобілізаційний ресурс в майбутньому. Відповідно, ми говоримо про або поточних військових, або людей, які в майбутньому розглядають можливість долучення до армії російської федерації.
Яка вартість такого контенту? Чи це дорого робити такі пісні? Чи ви цей момент досліджували?
Максим: Так. Створення ШІ-контенту і можливість його створення зараз не тільки в музичній сфері, а й в будь-якій іншій сфері, це, звичайно, про здешевлення однієї одиниці такого контенту. Створення однієї пісні з продакшеном в Україні, наприклад, може коштувати приблизно від 50 до декількох тисяч доларів. Якщо брати середню підписку на кожну з платформ, які ми тестували, наприклад, Suno, Udio, 11 Labs або Річі, то це в межах 10—20 доларів. До того ж там є певна кількість кредитів на створення кожної з пісень. Ми вирахували, що створення однієї пісні коштує менше 1 долара. Тобто створювати масштабний контент, де пісень може бути тисячі…
А прослуховувань — мільйони, як ви сказали…
І прослуховувань за 70 центів може бути, наприклад, 29 млн. Окупність такого просто неймовірна, особливо, якщо враховувати, що будь-яку частину пропаганди завжди намагаються здешевити і масштабувати.
Ми теж тестували не тільки самі платформи, і говоримо про собівартість не тільки платформ, а ще й про ту собівартість, яку російські виробники називали нам, коли ми проводили наш експеримент. Найдешевша ціна одного треку, яку ми чули, — це 1000 рублів, це близько 11 доларів. Тобто виробник заробляє найменше близько 10 доларів на одній пісні. Тут ще важливо враховувати не тільки ціну, але й час. Створення однієї пісні продакшена може тривати від трьох діб, можливо, до місяця. А створення однієї пісні самостійно триває приблизно три хвилини. Три хвилини, менше долара — і в тебе вже є повноцінний готовий трек, який ти можеш заливати на будь-яку платформу. Кудись взагалі без якихось перевірок, кудись з певними перевірками, але які, скоріш за все, все одно пройдуть. Тут економіка точно на боці пропаганди.
Поділіться прикладами. Це одна пісня набрала 28 млн прослуховувань?
Максим: Так, можливо, вже близько 29 або й більше. Тут точно буде важко підсумувати, але точно більше ніж 20 треків, які мають більше, ніж 1 млн прослуховувань. Частина з цих треків має відверто промілітарний контекст. Цей трек, який має прослуховувань 29 мільйонів, це кавер російської пісні “сєдая ноч” американським співаком Каньє Вестом англійською мовою. Більшість треків, які заливаються на платформи, є саме певними каверами. Чому? Тому що знайома мелодія, яку слухати — це ніби як і приємніше, і зрозуміліше, і ти вже до чогось готовий. Тому такі треки зазвичай набирають якомога більше прослуховувань.
Оригінальніший контент, тобто який не повторює якийсь мотив, не повторює якісь слова, теж набирає мільйони прослуховувань: і 20 млн, і 30 млн. Деякі з цих треків потрапляли в світові чарти, в топ-100 світових чартів в Шазамі, наприклад, регулярно можуть потрапляти в російські чарти, але можуть і потрапляти в світові чарти так само. Тому реалізація такого виду контенту, по-перше, приносить кошти виробникам, які є десь в росії або не в росії, але є росіянами.
По-друге, наративи популяризації російського контенту — точно будуть прослідковуватись, навіть якщо люди слухають пісню нібито Каньє Веста. Такі треки є популярними не через те, що їх слухають саме на Ютубі, а через те, що їх перепощують. Переважна авдиторія цього контенту — підлітки або ж люди, які і так вже слухали або слухають пісні американських виконавців. Вони одночасно слухають пісні американських виконавців, а на фоні — російську пісню. Тобто по факту ШІ музика — це такий найдешевший спосіб наповнити популярні чарти російським або псевдоросійським контентом.
Тобто просування “російської культури” на світову авдиторію. Те, про що зараз так українці багато говорять про скасування російської культури на Заході і дуже обурюються, коли вестерни не розуміють, що тут не так. А росіяни одночасно з цим продукують от таку велику кількість контенту, який стає віральним.
Максим: Віральний контент — це десь про те, на що, мені здається, зараз намагаються акцентуватися. Але тут не варто зважати на те, що більш прямого контенту, який прославляє певну конкретну ціль, наприклад, війну, його стає все більше, тобто він ніби так потрохи проростає, так само як і контент, який є просто віральним або ж попсовим.
Дарʼя: Я була вражена популярністю треку про радянський союз. Серед основних його наративів це було щось на кшталт «що всі ми все ще є частиною єдиного народу, і що ми все рівно всі друзі між собою». Цей трек досить якісно зроблений. Серед ШІ-контенту є неякісні треки, слухаючи які, ти відразу чуєш, що це ШІ. Цей трек з радянської союзом із просуванням наративу єдинства різних народів набрав теж більше мільйона прослуховувань. Він є і на Ютубі, і на YouTube Music. Його можна багато де знайти. Читаючи коментарі і те, як відгукується цей контент людям, можна сильно засмутитись.
Як би ви відповідали людям, які часто в коментарях до подібного контенту, і відео, і музичних треків пишуть: “Ну, а що такого? Що тут типу шкідливого?” Далеко не всі люди розуміють, в чому загроза подібного контенту і чому кремль вкладає зараз такі зусилля. Як би ви пояснили, чому це погано і в чому загроза для нас?
Дарʼя: Загроза полягає в тому, що виробництво цього контенту не займає майже ніякого часу і не потребує майже ніякого бюджету. Коли ми говоримо про генерацію ШІ-контенту, це можуть бути настільки промислові масштаби, що за один тиждень можна заливати 100 треків. Ми говоримо про створення нової такої реальності, нового виду впливу на людей. І цей вплив, він просто неспівмірний з тим, яку кількість контенту могли раніше виготовляти руками, голосом, тощо. Тобто кількість цього впливу культурного, він збільшується і збільшується.
Моє особисте враження, що ШІ-контент так чи інакше змінює сприйняття людини що культури, що смаків. Перенасичення цим контентом впливає на мізки людей і на мої, зокрема. Ми рухаємось в якусь штучну реальність, яку нам формують всі ці генератори і люди, які стоять за цими генераторами, очевидно, але кількість цього контенту і частота публікації цього контенту не співмірна з тим, що було раніше і з тією кількістю контенту, яку раніше пропагандистська машина могла генерувати. ШІ-контент не тільки впливає на національну стійкість, але також і на сприйняття людей, зокрема.
