Етери

.

«Бахмут. 9 кроків пам’яті»: як приватні архіви повертають історію єврейської громади міста

Родинні архіви зберігають не тільки історії окремих сімей, але й пам’ять про цілі громади, міста й події, які з різних причин могли залишитися поза офіційною історією. Особливого значення такі свідчення набувають за часів, коли війни, репресії, вимушені міграції та замовчування призводять до втрати культурної пам’яті.

Саме знайомство з родинним архівом харківського професора Лазаря Глускіна й розповіді його нащадків стали початком для створення мультимедійного проєкту «Бахмут. 9 кроків пам’яті». Його авторка — мисткиня і дослідниця історії українського Сходу Наталя Михальченко. Через архівні документи, фотографії, відео та мистецькі образи вона розповідає про історію Бахмута й долю єврейської громади міста.

Проєкт об’єднує дев’ять витинанок рейзеле, інформаційні постери та цифровий архів, створений на основі матеріалів Бахмутського краєзнавчого музею, меморіального комплексу «Яд Вашем» і приватних колекцій. Число дев’ять тут невипадкове: воно має особливе символічне значення у єврейській культурі, пов’язане як із жалобою та пам’яттю, так і зі світлом та надією.

У середу, четвертого листопада, виставка «Бахмут. 9 кроків пам’яті» відкрилася у Харкові, у галереї Харківського медіахабу. Вона триватиме до 13 листопада.

Як приватна родинна історія перетворилася на дослідження пам’яті цілого міста, що вдалося віднайти в архівах і чому сьогодні так важливо повертати голоси та історії, які ризикують забутися, — говорили з авторкою проєкту Наталею Михальченко.

Етери