Смуток — непідробна емоція і водночас нейтральна та щира, сказав фронтмен проєкту Сумний Новеліст.
«На мою думку, в Україні смуток щиро естетичний. Смуток огортає нас в історію, і це нормально. Я вважаю, що ми впораємося із цим на тлі того, як сприймаємо його і як транслюємо його назовні. Мені здається, що український смуток може бути або вже є більш переможним смутком у контексті того, що він може бути недеструктивним», — припустив він.
Лідер гурту вважає український смуток цілющим та мотивувальним.
«У нас немає такої конфліктності, як у росіян чи французів. Мені здається, що смуток, який дуже відчувся за період повномасштабного вторгнення, — це відчуття покинутості й коли людей розділяють відстані. У мене багато друзів виїхало, а багато друзів пішло воювати. І це дуже жорстко відчувається», — сказав директор проєкту Sad Novelist Влад Дармограй.
За його словами, це почуття передано в пісні Sad Novelist, у якій є слова: «Самотніший за мене тільки Бог».
Фронтмен Sad Novelist також зазначив, що дослідження емоції смутку було завжди, а війна та її наслідки підкріпили ці емоції.
У конкурсну програму Каннського кінофестивалю внесли анімаційний фільм «Моя бабуся — парашутистка» Поліни Піддубної, яка народилася у Харкові. Це поетичний анімаційний документальний фільм, що на прикладі однієї родини показує історію цілих поколінь, які постраждали від депортацій і війн, розповіла в етері Радіо «Накипіло» режисерка та продюсерка картини Поліна Піддубна. «Цей фільм розповідає про життя моєї бабусі Альфії. Картина зображає не тільки особистий досвід моєї бабусі, моєї сім’ї, але й колективний […]
