Цікаве

«Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії

today12.04.2023 533

Тло

Сьомого квітня у великій залі Харківського національного університету мистецтв відбувся концерт університетської філармонії. Художня керівниця проєкту Юлія Ніколаєвська журналістам радіо «Накипіло» розповіла:

«Сьогоднішнім відкриттям ми хотіли продукувати ідею теплоти, яка нас об’єднує. Зараз Благовіщення, і потроху теплішає, весна перемагає. Тепло ми відчули просто від того, що знову тут зібралися, бо ця зала більш як рік не знала слухачів».

Наслідки повномасштабного вторгнення відчутні в стінах університету: вікна в залі повибивало, але зараз їх уже замінили на нові.

Відкриття почалося з Державного Гімну, після якого прозвучав твір харківського композитора Сергія Борткевича «Ламентація» (опус 17, #7) у виконанні Єлизавети Гросової.

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Другим у програмі був виступ камерного ансамблю «Camerata Nova». За словами Юлії Ніколаєвської, слово «Nova» в назві ансамблю додали вже після початку повномасштабної війни, коли Харків почав напрацьовувати нові сенси. 

Диригентом ансамблю виступив Владислав Саверський. Музиканти виконали дві композиції, першою з яких був твір Йоганна Себастьяна Баха й Олександра Зілоті під назвою «Прелюдія сі мінор», а другою — «Менует» Томаса Бассета.

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Наступним прозвучав відомий романс, який широкому загалу відомий як народна пісня «Чорні брови, карії очі», а втім, текст романсу насправді має автора. Його написав перекладач, фольклорист і педагог Костянтин Данилович Думитрашко, який також мав псевдонім «Копитько». 

У бібліотеці імені Вернадського 1954 року фахівці знайшли рукопис «Копитькові пісні та вірші», де й була оригінальна версія цього тексту. 

Дослідник, який знайшов цей рукопис, помітив, що оригінал мав більшу кількість рядків. Він зробив висновок, що коли пісню підхопив народ, то деякі куплети викинули, утім, це зробило пісню навіть кращою. 

Під час концерту її виконав Олексій Коноров, а партію фортепіано — Юрій Сухленко.

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Композитор Дмитро Малий виконав третю і четверту частини авторського твору із циклу для фортепіано під назвою «Гравюри». Незадовго до повномасштабного вторгнення саме в залі Університету мистецтв він зіграв цю композицію.

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Студент театрального факультету Антон Гусак прочитав поезію «Любити» зі збірки віршів Юрка Покальчука «Не наступайте на любов…».

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Після прочитання віршів Покальчука прозвучало танго Астора П’яццоли, що має назву «Смерть янгола». Його на цимбалах виконала Вероніка Івоніна, партію фортепіано — Ольга Калашнікова.

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Чи можете ви уявити виконання ноктюрна з духовим інструментом? Коли у XVIII столітті з’явився цей жанр, то твори писали зазвичай саме для духових або струнних інструментів. І лише потім чільне місце закріпилося за фортепіано, а також з’явилися і вокальні ноктюрни. «Ноктюрн» Арно Бабаджаняна Юрій Тарарак виконав на трубі. Партію фортепіано — Оксана Міц.

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Студенти 4 курсу кафедри майстерності актора та режисури театру анімації Богдан Ріхард і Вікторія Марус виступили з поетичним перформансом. Номер під назвою «Істина життя» складається з віршів Василя Стуса й Ліни Костенко.

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

На концерті виступив скрипаль Ігор Чернявський.  За словами Юлії Ніколаєвської, увесь світ облетіла світлина з ним на тлі зруйнованої будівлі Харківської ОВА, яку випадково зробив харківський фотограф Леонід Логвиненко.

Ігор Чернявський виконав «Елегію» Мирослава Скорика та «Молдавський танок» Левка Колодуба. Партію фортепіано — Станіслав Калінін. 

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Концерт не обійшовся і без прем’єри. Уперше в Україні у виконанні дуету Олега Копелюка й Ігоря Седюка прозвучав твір «Танці для двох фортепіано», який написав фінський композитор Кірмо Лінтінен.

  • cover play_arrow

    «Ця зала понад рік не знала слухачів»: у Харкові відбувся концерт університетської філармонії Коробенко Роман

Юлія Ніколаєвська розповіла, що програму концерту створювали так, щоб люди змогли відчути різні конотації, які може презентувати музика. Такого довгий час не було, адже востаннє перед цим слухачі збиралися у цій залі 2 травня 2022 року. 

«Це був дуже маленький концерт, просто символічний. Його складно було організувати. Прийшли ті, хто залишився у Харкові. Нас було дуже небагато, але тоді ми також відчули, що концерт презентує життя. Можна послухати онлайн багато чого, але саме в концертній залі є магія. Ти відчуваєш те, що відбувається тут і зараз, і це важливо для тебе. Це емпатія, яка виникає тоді, коли ми пліч-о-пліч. Тепло, що відчувається саме тоді, коли ми поруч. Така концепція і нашого цьогорічного весняного сезону».

Попри те, що у стінах університету майже рік не було концертів, від травня минулого року і до 7 квітня цього року університетська філармонія існування не припиняла. 

«У нас були концерти в бомбосховищі, в «ART AREA ДК» ми робили декілька, але це не були тільки університетські концерти. А зараз тут важливо було зібрати спільноту: прийшли і викладачі, і співробітники, і друзі, і колеги з бібліотеки. Це справді важливого для нас усіх — гуртуватися. Мистецтво гуртує й об’єднує. І сьогодні це тепло відчувалося: ми обіймалися усі. Навіть просто слухачі з виконавцями. Ці обійми потрібні всім, бо це терапевтичний акт, зараз важливо бути разом. Ми досягли цього, і будемо досягати наступними концертами й акціями, бо музика і мистецтво об’єднує навколо себе й надає силу», — сказала Ніколаєвська.  

Співорганізаторка міжнародного фестивалю класичної музики KharkivMusicFest Ольга Ходирєва розповіла: «Це справді теплий концерт, у сенсі не температури в залі, а тепла сердець. Тепле вітання артистів і теплі оплески. Це дійсно відповідає ідеї концерту. Це потужний маркер мирного життя і впевненості в нашій перемозі. 

Різножанровість дуже гармонійна. Ми йшли з різним настроєм від номера до номера. Дуже вдалим рішенням було вплетення поетичних номерів. Вони хоч і дають трішки інший настрій, але дуже гармоніюють із музикою.

Надзвичайно потужно прозвучав твір Мирослава Скорика у виконанні Ігоря Чернявського й Станіслава Калініна. Сльози виступили на очах. Згадалися втрати, які є у кожного. І все ж таки це світлі сльози, бо це надія на перемогу».

Written by: Коробенко Роман

Попередні записи

Слава Україні, героям слава!

Цікаве

Як постало гасло «Слава Україні!»

З цим гаслом на устах українці жили і боролися проти російської агресії вже понад два століття. За нього вмирали і, на жаль, вмирають і досі. Розповідаємо про те, кому належить вислів «Слава Україні» і де вперше він почав використовуватися. Як зазначає історик Юрій Юзич, гасло народилося у Харкові, загриміло на всю Україну з Києва, збереглося завдяки зусиллям галичан і волинян у Львові та Рівному. Тобто вперше гасло «Слава Україні!» з […]

today07.03.2023 312

0%