Познайомилися у війську та створили сім’ю: історія кохання на Куп’янському напрямку

Анастасія і Артем Повзли служать на Куп’янському напрямку і чекають на появу сина. Майбутні батьки мріють, щоб їхній малюк жив у вільній Україні.

Історією кохання у лавах ЗСУ пара поділилася у подкасті «Пліч-о-пліч» на Радіо «Накипіло». 

Вони зустрілися 25 березня у розподільчому пункті РТЦК та СП, звідки мали вирушити для базової військової підготовки до навчального центру «Десна». 

«Ми приїхали зранку, всі стояли по кутках — ніхто нікого не знав. Я з Кривого Рогу. В автобусі нам зайняли місця ближче до водія, але ми вирішили: на “гальорці” буде веселіше. От так і почали знайомитися. За кілька годин дороги», — пригадує Анастасія.

«Ми вже поруч були постійно — і спали поряд, і говорили. Якось само воно все сталося», — додає Артем.

Під час навчань у Великій Британії сталося їхнє перше «освідчення».

«Ми знайшли чеку від гранати. І вирішили пожартувати над дівчатами: давайте скажемо “виходь за мене” і подаруємо замість обручки, — згадує Артем, — От таким було перше кільце — від гранати».

Після повернення в Україну закохані опинилися у різних підрозділах, їх розділила відстань у майже 600 кілометрів. 

«Я почав шукати обручку. Нас не відпускали до міста, тому я замовив онлайн і відправив “Новою поштою”», — каже він.

Анастасія згадує той день:

«Я забрала посилку в Сумах, де проходила службу. І буквально за п’ять хвилин після цього стався приліт “Іскандера” у відділення. Я навіть не відкривала коробку одразу. Думала, там футболка».

За якийсь час зателефонував Артем і запитав: «Так або ні». «Я відкриваю — а там троянда в футлярі, а в ньому — каблучка. І я вдруге кажу: “так”», — продовжує розповідь жінка.

Проте розписатися закоханим швидко не вдалося. Пара подала заявку через «Шлюб онлайн», але у визначений день не змогли вийти на зв’язок через поганий інтернет.

«Жінка добилася до комбата, знайшла його номер комбата. Комбат особисто приїхав мене забирати з БР і везти на розпис в РАЦС», — розповідає Артем. 

Анастасія згадує, що чоловік дуже хвилювався під час розпису.

«Він навіть на мене не дивився. Мені дівчата зробили зачіску, макіяж. В мене була гарна сукня. І я йому кажу: “Ти хоч подивися на мене”. А в нього навіть руки тряслися. Це не описати», — пригадує жінка. 

Сьогодні молоді разом.  Заради того, щоб бути разом, обоє змінили підрозділи. Анастасія Повзло нині очолює склад відділення медичного постачання 33-ї окремої механізованої бригади, а Артем у тій же бригаді займається діловодством.

«З початком війни я прийняла рішення планувати максимум на місяць-два. Раніше ми планували одне, а життя по-іншому все перекручує. Тому — поки піду декрет, а далі буде видно. Сподіваємось, що війна закінчиться, і ми зможемо перейти в тилову частину, де далі продовжимо службу. Я хочу залишитися», — ділиться планами на майбутнє військовослужбовиця.

«А я буду звільнятися і піду в пожежну частину, щоб бути поруч з жінкою і дитиною. Пожежник — те саме, що військовослужбовець, але без автомату», — говорить Артем. 

Цей текст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього тексту є виключною відповідальністю Радіо «Накипіло», і за ніяких обставин його не можна розглядати як такий, що відтворює позицію Європейського Союзу.

Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Пліч-о-пліч” на Радіо “Накипіло”.

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»