Познайомилися у війську та створили сім’ю: історія кохання на Куп’янському напрямку
today23.03.2026 о 16:24
Анастасія і Артем Повзли служать на Куп’янському напрямку й чекають на появу сина. Майбутні батьки мріють, щоб їхній малюк жив у вільній Україні.
Історією кохання у лавах Збройних сил пара поділилася у подкасті «Пліч-о-пліч» на Радіо «Накипіло».
Вони зустрілися 25 березня у розподільчому пункті РТЦК та СП, звідки мали вирушити для базової військової підготовки до навчального центру «Десна».
«Ми приїхали зранку. Усі стояли по кутках — ніхто нікого не знав. Я з Кривого Рогу. В автобусі нам зайняли місця ближче до водія, але ми вирішили: на гальорці буде веселіше. От так і почали знайомитися. За кілька годин дороги», — пригадала Анастасія.
«Ми поруч були вже постійно: і спали поряд, і говорили. Якось воно само все сталося», — додав Артем.
Під час навчань у Великій Британії відбулося їхнє перше «освідчення».
«Ми знайшли чеку від гранати й вирішили пожартувати з дівчат: мовляв, скажемо: “Виходь за мене” — і подаруємо замість обручки, — згадав Артем. — Ось таким був перший перстень — від гранати».
Після повернення в Україну закохані опинилися у різних підрозділах — їх розділила відстань у майже 600 кілометрів.
«Я почав шукати обручку. Нас не відпускали до міста, тому я замовив онлайн і відправив “Новою поштою”», — сказав він.
Анастасія так згадала той день:
«Я забрала посилку в Сумах, де проходила службу. І буквально за п’ять хвилин після цього вдарили “Іскандером” по відділенню. Я навіть не відкривала коробки відразу. Думала, там футболка».
За якийсь час зателефонував Артем і запитав: «Так або ні?». «Я відкриваю, а там троянда у футлярі, а в ньому — каблучка. І я вдруге кажу: “Так”», — розповіла жінка.
Проте розписатися закоханим швидко не вдалося. Пара подала заявку через «Шлюб онлайн», але у визначений день не змогли вийти на зв’язок через поганий інтернет.
«Жінка добилася до комбата, знайшла його номер. Комбат особисто приїхав забирати мене з БР і везти на розпис у РАЦС», — розповів Артем.
Анастасія згадала, що чоловік дуже хвилювався під час розпису.
«Він навіть не дивився на мене. Дівчата зробили мені зачіску й макіяж. У мене була гарна сукня. І я кажу йому: “Ти хоч подивися на мене”. А в нього навіть руки тряслися. Цього не описати», — сказала жінка.
Сьогодні молоді разом. Заради того, щоби бути разом, обоє змінили підрозділи. Анастасія Повзло нині очолює склад відділення медичного постачання 33 окремої механізованої бригади, а Артем у тій-таки бригаді займається діловодством.
«З початком війни я вирішила планувати максимум на місяць-два. Раніше ми планували одне, а життя перекручує усе по-іншому. Тому поки піду в декрет, а далі буде видно. Сподіваємося, що війна закінчиться, і ми зможемо перейти в тилову частину, де далі продовжимо службу. Я хочу залишитися», — поділилася планами на майбутнє військовослужбовиця.
«А я буду звільнятися і піду в пожежну частину, щоби бути поруч із жінкою і дитиною. Пожежник — те саме, що військовослужбовець, але без автомата», — сказав Артем.
Цей текст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього тексту є виключною відповідальністю Радіо «Накипіло», і за ніяких обставин його не можна розглядати як такий, що відтворює позицію Європейського Союзу.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Пліч-о-пліч» на Радіо «Накипіло».
У неділю, 22 березня, у Харкові провели в останню путь 27-річного лікаря-анестезіолога екстреної медичної допомоги Дмитра Колесника, який разом із колегою Олегом Журавльовим загинув унаслідок удару російського дрона по автомобілю швидкої на Куп’янщині. Яким був Дмитро та що потрібно зробити для захисту медиків — в етері Радіо «Накипіло» висловилася однокласниця загиблого Оксана Дудник. «Усі ми навчалися у 146-й школі на Олексіївці, зростали разом, проводили дитинство на тих самих майданчиках. Дуже […]