Достеменно встановити місце народження кошового отамана Івана Сірка наразі неможливо. Дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов уважає, що доказів його народження у Мерефі на Харківщині немає.
Це краєзнавець сказав в етері Радіо «Накипіло».
«Цього вам ніхто не скаже. Просто є якісь джерела, які мали б описати. Усе це треба шукати десь на території Речі Посполитої. Це ніяк не пов’язано з територією слобідських полків. Те, що він тут опинився, — це вже якась фортуна для Харкова, що ця людина була тут за тих часів», — сказав він.
Версію про народження Сірка в Мерефі пов’язують із працями історика Дмитра Яворницького. На думку Парамонова, проблему посилило те, що твердження Яворницького тривалий час не ставили під сумнів і не супроводжували науковою дискусією.
«А ніхто не спростовував Яворницького. От вийшла його книжка, де він написав, що Сірко народився у Мерефі. І ніхто ж не написав рецензії, ніхто ж не заперечив. Мовляв, ну хай, ну це ж для популяризації Запоріжжя, Війська Запорозького, постаті Івана Сірка. Ну от так воно й пішло», — розповів Парамонов.
Історик згадав дослідження Altera patria Володимира Маслійчука, присвячене, зокрема, питанню походження Сірка.
«Єдиний, хто по-справжньому сперечався за цю дату, це Володимир Маслійчук, який написав дуже чудову працю Altera patria. Думаю, що він зробить іще якесь дослідження з огляду на нові джерела про Івана Сірка», — сказав Парамонов.
За його словами, спроби поширювати альтернативну версію у Мерефі зіткнулися з тим, що місцеві жителі вже сприймали історію про Сірка як частину власної ідентичності.
«У Мерефі теж якісь святкування, і Володимир Леонтійович поїхав на це святкування і повіз книжечки. Їх ніхто не читав, вони отримували ці книжки й навіть не читали, що там написано, що Сірко народився не в Мерефі. Розумієте, їм головне, що є книжка, от і все. А що там написано — уже не важливо», — зазначив дослідник.
Він зауважив, що жителі населених пунктів Харківщини подекуди дуже міцно тримаються за усталені версії походження своїх міст і сіл.
«Ви не переконаєте мереф’янців, деркачівців і вільшанців у будь-якому мітотворчому моменті. Це неможливо. Як і в Печенігах, як і в Змієві, тобто є деякі населені пункти Харківського полку, які просто стоятимуть до останнього», — сказав Парамонов.
На його думку, головна проблема цього полягає у браку системної роботи з історичними джерелами.
«Просто в нас сьогодні немає справжньої історичної науки в аспекті заснування населених пунктів», — зазначив історик.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Тетяною Федорковою».
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
