Достовірно встановити місце народження кошового отамана Івана Сірка наразі неможливо. Дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов вважає, що доказів його народження в Мерефі на Харківщині немає.
Про це розповів Парамонов в етері Радіо «Накипіло».
«Цього вам ніхто не скаже. Просто є якісь джерела, які повинні були б описати. Це все треба шукати десь на території Речі Посполитої. Це ніяк не пов’язано із територією Слобідських полків. Те, що він тут опинився, це вже якась доля фортуни для Харкова, що ця людина була тут в ті часи», — сказав історик.
Версію про народження Сірка в Мерефі пов’язують із працями історика Дмитра Яворницького. Парамонов вважає, що проблему посилило те, що твердження Яворницького тривалий час не ставили під сумнів і не супроводжували науковою дискусією.
«А ніхто не сприставив Яворницького. От вийшла його книжка, де він написав, що Сірко народився в Мерефі. І ніхто ж не написав рецензії, ніхто ж не заперечив. Типу, ну хай, ну це ж для популяризації Запоріжжя, Запорізького війська, постаті Івана Сірка. Ну от так воно і пішло», — розповів Парамонов.
Історик згадав дослідження Володимира Маслійчука «Альтера Патрія», присвячене, зокрема, питанню походження Сірка.
«Єдиний, хто по-справжньому сперечався за цю дату, це Володимир Маслійчук, який написав дуже чудову роботу Altera patria. І я думаю, що він ще й напише з врахуванням нових джерел про Івана Сірка якісь дослідження нове», — сказав Парамонов.
За його словами, спроби поширювати альтернативну версію в Мерефі наштовхувалися на те, що місцеві мешканці вже сприймали історію про Сірка як частину власної ідентичності.
«В Мерефі там теж якісь святкування, і Володимир Леонтійович поїхав на це святкування і повіз книжечки. Їх ніхто не читав, вони отримували ці книги і навіть не читали, що там написано, що Сірко народився не в Мерефі. Розумієте, їм головне книжка є і все. А що там написано, вже не важливо», — зазначив дослідник.
За його словами, мешканці населених пунктів Харківщини подекуди дуже міцно тримаються за усталені версії походження своїх міст і сіл.
«Ви не переконаєте мереф’янців, деркачівців і вільшанців в будь-якій міфотворчій моменті. Це неможливо. Як і в Печенігах, як і в Змієві, тобто є деякі населені пункти Харківського полку, які просто стояти будуть до останнього», — сказав Парамонов.
На його думку, головна проблемаа цього — у відсутності системної роботи з історичними джерелами.
«Просто у нас не існує сьогодні справжньої історичної науки з точки зору заснування населених пунктів», — зазначив історик.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Тетяною Федорковою”.
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
