Що таке мапа ветеранських бізнесів?
Інтерактивна мапа ветеранських бізнесів — це спільний проєкт Українського ветеранського фонду, IT-компанії ЛУН і всеукраїнського цифрового сервісу таксі Uklon.
Мапу створили для популяризації бізнес-проєктів учасників бойових дій. На одній платформі зібрали бізнеси, які в різних регіонах України запустили ветерани та їхні сім’ї.
Як розповіла заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Мінветеранів України Каріна Дорошенко, фонд засновано 2 лютого 2022 року й від 24 лютого кількість майбутніх ветеранів почала стрімко зростати, тому є над чим працювати.
«Один із векторів нашої діяльності — це підтримка ветеранського підприємництва й бізнесу. Ми створили цю карту, щоб ветерани могли показати людям, по які послуги чи товари до них можна звертатися. Туристи, які приїздять у будь-який населений пункт, теж можуть зацікавитися: переглянути на мапі й зайти в ту чи ту кав’ярню, щоб підтримати ветеранів», — зазначила Каріна Дорошенко.
Карта постійно поповнюється. Поки що найбільше ветеранських фірм із Києва, а харківських — тільки сім. Також багато нових точок ветеранських підприємств відкрито й у центральних регіонах України. У Харкові поки що небагато бізнес-проєктів через загальний бізнес-клімат і через те, що місто є прифронтовим.
У Ветеранському фонді звертають увагу на те, що з міркувань безпеки бізнеси, які працюють близько до зони бойових дій, не маркуються. Тож на карті представлено не всі ветеранські підприємства Харківщини, хоча фонд знає про них і підтримує інформаційно.
З тих, які є на карті, — це, наприклад, тату-студія, де можна зробити собі татуювання і так підтримати ветеранський бізнес.
Також є підприємство, що займається вивезенням сміття. Це той сервіс, який постійно має попит, особливо в умовах будівництва, а також тому, що в Харкові, на жаль, нині багато руйнувань і, відповідно, будівельного сміття.
Дуже поширена історія — як у Харківській області, так і в інших регіонах — це ветеранські СТО, які, крім того, іще й дуже якісні.
На карті є фільтри, за якими можна вибрати бажані товари й послуги: поліграфічна продукція, кав’ярні, технічне обладнання тощо. Крім опису компанії, є посилання на сайт, соціальні мережі, номери телефонів і адреса фірми.
Одна з умов, на якій наголошують у фонді, — це те, що засновником бізнесу, доданого на карту, має бути саме ветеран.
«Це прекрасно, що є такі бізнеси, які підтримують ветеранів, як, наприклад, дружні до ветеранів, але нашою ключовою позицією є те, що це бізнес, який заснував сам ветеран», — сказала Каріна Дорошенко.
Хто користується картою?
Хтось створив свій бізнес після повернення з фронту в цивільне життя. Із часів АТО/ООС велика кількість ветеранів уже розвивали власний бізнес. Часто вони залишали його родині, яка продовжувала справу. Хтось змушений був закрити свій бізнес через те, що долучився до Сил оборони й просто не зміг провадити підприємницьку діяльність далі.
У фонді є програма мікрофінансування до 20 тисяч гривень. Таких бізнесів нині дуже багато, і вони дуже різноманітні.
З вересня 2022 року Ветеранський фонд підтримав уже понад 400 бізнес-проєктів: це, зокрема, ті, хто виграв у конкурсній програмі «Варто».
Переможці конкурсних програм Ветеранського фонду звітують на кожному етапі: надають як фінансові, так і змістові звіти про те, як просувається їхня справа.
«Якщо ми розуміємо зі звітів, що десь потрібна підтримка, то за змоги долучаємо менторів. Так само й наші проєктні менеджери підказують, як краще зробити, щоб цей бізнес міг розвиватися. Ми проводимо лекції та тренінги для ветеранів про те, як звітувати або як брати участь у тендерних закупівлях, як просувати власний бізнес; а також проводимо маркетологічні лекції. Ми завжди намагаємося стратегічно підходити до будь-яких проєктів, і тому це не тільки фінансова підтримка, але й освітня та комунікаційна. Стараємося показувати реальні історії, щоб ветерани, які вирішують почати власну справу, надихалися ними й створювали своє», — розповіла заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Олександр Марков двічі — у 2015 році й на початку повномасштабного вторгнення, з березня до травня 2022 року, — долучався до команди Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова й оперував важкопоранених бійців.
Олександр — кандидат медичних наук; до війни він створив два реабілітаційних відділення, які були частиною інших структур. Утім, війна спонукала його відкрити власний Центр реабілітаційної медицини.
«Війна все сплутала. Вона і руйнує, і водночас дає певні можливості. Це такий шлях до волі, коли ти все життя прагнув бути самостійним і вільним, але не міг на це наважитися. І тут війна просто не залишає тобі вибору. Я зрозумів, що треба все робити самому. Ситуація така, що потребує рішучості. Але рішучість не завжди виживає в колективі. У колективних рішеннях вона тане й умирає. Тому я зробив такий крок», — розповів він.
На думку Олександра, карта важлива для допомоги і власникам бізнесу, і, насамперед, клієнтам.
«Якщо на карті позначено точку, де можна отримати медичну допомогу, то це ж добре для тих, хто шукає цієї допомоги. Адже є військовослужбовці або волонтери, які мають певні індивідуальні вимоги. Буває, що вони не хочуть іти до будь-кого, а хочуть іти туди, де їх зрозуміють. І для цього на карті позначено таке місце, де вони отримають те розуміння», — зауважив Олександр.
Як і хто створив мапу?
Розробленням інтерактивної карти ветеранських бізнесів займалися фахівці ІТ-компанії ЛУН. Вони це робили в межах соціальної ініціативи «ЛУН Місто».
Карта ветеранських бізнесів — це не перша соціальна мапа, яку створювали айтівці.
Кураторка центру міських досліджень «ЛУН Місто» Анна Денисенко розповіла, що компанія від початку повномасштабного вторгнення почала інтенсивно займатися створенням інтерактивних карт. Вони робили платформи, де можна було побачити робочі супермаркети й аптеки. Згодом з’явилася карта заправок. Іще була блекаутна мапа, а згодом — карта інклюзивності.
«Нині ми починаємо додавати елемент інклюзивності й на інші наші карти, тому що розуміємо, що це дуже важливо для ветеранів і ветеранок, а також і для цивільних, які зазнали травм. Тому на картах ми маркуємо, наприклад, чи є пандус. У перспективі разом з однодумцями ще й перевірятимемо, щоб пандус відповідав нормам. Будемо дивитися, чи є інші елементи безбар’єрного простору, — розповіла Анна Денисенко й додала: — Сьогодні ми дуже закликаємо ветеранські бізнеси додаватися, тому що хочеться, щоб люди мали більше можливостей підтримати ветеранів, а для цього навколо них має бути більше таких закладів».
Як користуватися мапою?
Карту можна знайти на сайті «ЛУН Місто» та сайті Українського ветеранського фонду. Згодом планують доопрацювати й застосунок.
Щоб додати свій бізнес на карту, потрібно клацнути на кнопку вгорі праворуч. Далі треба заповнити анкету: розказати про бізнес, свою ветеранську історію, указати адресу закладу й години роботи.
Ця анкета надходить до айтівців, які розглядають її разом із представниками Українського ветеранського фонду. Якщо все добре, то цей бізнес незабаром з’являється на мапі.
Користувачі, які хочуть знайти потрібний товар або послугу, мають натиснути на карті визначення геолокації. І тоді можна буде побачити, які бізнеси розташовані поруч.
Якщо шукати щось конкретне, наприклад спорядження чи одяг, то досить скористатися фільтрами й вибрати тільки потрібну категорію: «Одяг, спорядження». Якщо шукати місце, де можна випити каву й заразом підтримати ветеранський бізнес, то у фільтрах потрібно вибрати категорію «Кав’ярні та ресторани» — тоді на карті показує тільки їх.
