Які заклади й установи різних форм власності мають і можуть надавати укриття містянам під час повітряної тривоги, а також наскільки ефективна комунікація влади, громади й бізнесу в Харкові — розбиралися в етері «Накипіло вранці».
Одразу після трагедії біля київської поліклініки, двері до сховища якої було зачинено в ніч на 1 червня, через що ракетними уламками вбило й поранило людей, харківський міський голова Ігор Терехов заявив, що для містян повинні бути відчиненими всі укриття.
До них входять адаптовані підвали в житлових будинках, сховища у школах і на підприємствах, 30 станцій метрополітену, підземні паркінги й переходи, 14 безпечних зупинок, які розташовані в різних куточках міста. Але водночас користувачам інфраструктури цивільного захисту треба насамперед знати, що не в усіх поліклініках і на території приватного або великого промислового підприємства готові забезпечити безперешкодний цілодобовий доступ до сховища стороннім харків’янам. На цьому в ранковому етері наголосив фахівець із розвитку місцевого самоврядування, що спеціалізується на питаннях цивільного захисту населення, керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Донецькій області Максим Ткач.
Тож яка нині ситуація з укриттями в різних установах і підприємствах міста?
Медустанови. Уночі поліклініки під’єднано до сигналізації. Там складуються дорогі ліки, зокрема наркотичні знеболювальні препарати, тому в цих медзакладах уночі не прийматимуть в укриття людей із вулиці. Про це говорить заступниця міського голови Світлана Горбунова-Рубан.
Фірми та приватні підприємства. На території приватних фірм двері вночі можуть бути зачиненими через, наприклад, розміщення там складів із продукцією або сировиною.
Комунальні та промислові підприємства. На територію заводів або умовних тепломереж не всюди можуть упускати в укриття або бомбосховища людей через заходи безпеки. Адже є ймовірність, що разом із цивільними, що шукатимуть безпеки, може проникнути шпигун чи диверсант.
«Історія із зачиненим сховищем у районній поліклініці столиці демонструє, як до питання укриттів ставляться в Україні загалом і в кожному місті й громаді зокрема. Усупереч тому, що понад рік триває масштабна агресія росіян проти України, ми досі маємо проблему з укриттями цивільного захисту. Держава реагує, проводять перевірки, і тоді ми розуміємо, що щось негаразд», — каже фахівець із розвитку місцевого самоврядування, що спеціалізується на питаннях цивільного захисту населення Максим Ткач.
За його словами, питання безпеки людей для місцевої влади й підприємств повинно бути актуальним повсякчас. А до облаштування і підтримки в робочому стані сховищ радить ставитися не як до додаткового нав’язаного навантаження, а як до власної безпеки.
«Треба сказати, що місцева влада багато зробила для того, щоб укриття діяли, але єдиний важливий недолік, який я бачу, — брак комунікації між різними рівнями. Голови громад і міст на будь-яких нарадах із державним керівництвом у Києві повинні звертати увагу на проблеми, пов’язані з утриманням укриттів», — наголошує Ткач.
Експерт радить комунікувати з населенням у різний спосіб. Оскільки не всі можуть користуватися електронною мапою в інтернеті, інформаційні таблички та стрілочки мають бачити всі люди на вулицях. Повинна відбуватися комунікація влади із власниками приміщень — як приватних, так і комунальних. Люди повинні знати наперед, куди бігти в разі повітряної тривоги.
«Якщо в певному районі бракує доступних сховищ загального користування, а ті, які мали б розміщатися у приміщеннях приватних магазинів чи аптек, нині не діють для усіх, то завдання місцевої влади — знайти можливість і відшукати приміщення, де можна облаштувати для людей безпечний простір — укриття», — такими думками поділився експерт Максим Ткач.
Слухайте подкаст «Накипіло вранці», щоб дізнатися результати інспекції захисних споруд у Харківській області, яку впродовж півтора тижня проводили представники Нацполіції, ДСНС та місцевої влади.
