Наслідки повномасштабного російського вторгнення для довкілля в Україні та на Харківщині зокрема за своїми масштабами гірші за катастрофу Чорнобильської АЕС, уважає фахівець громадської організації «Природоохоронні ГІС України» Андрій Тупіков.
Водночас якісно оцінити негативний вплив, що принесла повномасштабна війна, в умовах бойових дій неможливо.
«Щоб обчислити й дати якусь конкретну цифру, ми повинні розуміти, що ми обчислюємо. Тобто, по-перше, ми повинні скласти реєстр ризиків або впливів, який маємо внаслідок цього повномасштабного вторгнення, частина наслідків тягнеться ще до 2014 року», — сказав в етері Радіо «Накипіло» Андрій Тупіков.
Екологи не мають повного реєстру чинників, що впливають і вливатимуть у довгостроковій перспективі.
«Є вибухи, удари. Ми можемо побачити якісь ушкодження, пошкодження, зруйновані будівлі, господарські споруди або згорілий ліс. Ми можемо порахувати кількість дерев, але водночас ми не враховуємо, скільки речовин від вибухів потрапляє в ґрунт… Умовно кажучи, ми можемо отримати дані, скільки хімічних речовин і які потрапляють у ґрунт від вибуху 120-ї міни чи від прильоту ракети. Але потрібна точна статистика. Її, на жаль, вести складно. У військовослужбовців під час виконання завдань на лінії зіткнення є інші виклики», — додав Тупіков.
Використання супутникових фотографій частково допомагає зрозуміти масштаб.
«Наприклад, банальні супутникові знімки, які щодня дають змогу дивитися на територію. Але просто уявіть, скільки потрібно годин, років для обробки цих даних. Ніхто не пробував обчислювати шкоду внаслідок бойових дій настільки докладно», — підсумував Андрій Тупіков.
Серед нових викликів — дрони на оптоволокні, сказав викладач катедри зоології та екології тварин Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Дмитро Шабанов.
«Про міни ми хоча б щось знаємо: є оцінки, скільки потрібно часу й витрат, щоби грамотні люди очистили певну територію. Що стосується оптоволокна, то ми навіть не можемо оцінити, з якою швидкістю вони [дрони на оптоволокні] руйнуватимуться і як впливатимуть на функціонування екосистеми», — пояснив викладач.
Захист довкілля Харківщини: ідея Нацпарку «Східний степ»
Напередодні повномасштабної війни науковці Каразінського університету підготували й передали до профільного міністерства обґрунтування створення Національного природного парку «Східний степ» на Харківщині.
«З погляду охорони природи це не повноцінний парк, тому що це не якась цілісна територія, на якій можна підтримувати стан природних процесів, а це дрібненькі діляночки, які не є стійкими. Але, крім цих діляночок, не лишилося загалом такого степу. І це був лютий 2022 року. Звісно, наприкінці лютого відбулося таке, що стало не до цього парку. Ми намагалися спостерігати, що там відбувається. До речі, одним із наслідків цих процесів стало те, що ні́кому було до створення нових територій. В умовах війни господарства, які мали отримати збіжжя хоч якось, почали знищувати й розорювати дрібненькі діляночки, які лишалися», — прокоментував Дмитро Шабанов.
За його словами, унікальні комплекси рослинності та пов’язаного з ними тваринного світу зазнали і руйнівного впливу війни, і руйнівного впливу господарської діяльності.
«І це на наших очах відбувається таке: щось, що існувало тривалий час і дожило до нас, воно на нас і закінчиться. Коли фермерське господарство розорювало надцінну ділянку, працівник Харківського університету лягав перед трактором, намагаючись зупинити цей процес, просив допомоги з усіх можливих напрямів. Я також брав участь в обговоренні того, чи можна там добитися, щоби, пропустімо, військова адміністрація зупинила руйнування середовища. І саму цю думку сприйняли як неадекватну. Звісно, коли йдеться про можливість виживання у короткостроковій перспективі, можливо, цілком природно, що люди забувають про якісь довгострокові пріоритети», — сказав викладач катедри зоології та екології тварин ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Cлухайте інтерв’ю повністю в програмі «Накипіло з Алікою Піхтеревою».
Фото: BBC
Як доєднатися до спільноти «Накипіло»
