Миколаївський посад у Харкові: де жили заможні козаки та які вулиці збереглися донині
today18.10.2026 о 18:30
Миколаївський посад був одним із найбагатших поселень старого Харкова. Тут жили представники козацької старшини, полкові урядовці, священники й заможні ремісники. Посад почав розбудовуватися 1658 року, коли мешканці почали переносити свої будинки за межі Харківської фортеці. Низка вулиць, що сформувалися на цій території після великої пожежі 1733 року, збереглася донині.
Про історію Миколаївського посаду, його мешканців і забудову розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.
«Посад — це таке поселення, яке впритул наближається до фортеці. У даному випадку — до цитаделі Харківської фортеці. Тому, звісно, Миколаївський посад буде першим. У нас ще є Троїцький, вони будуть найближче підходити до цієї назви», — пояснив він.
За словами дослідника, у традиційному розумінні посади були торговельно-ремісничими поселеннями, прилеглими до фортеці. Однак на території Слобідської України траплялася інша практика. Назви «посад» могли отримувати поселення, де мешкали військові.
«На території Слобідської України і взагалі білгородської оборонної лінії це була типова практика, коли посади були на деякій відстані від фортеці і вони називалися Пушкарна слобода, Стрілецька слобода. Саме посад, де проживали якісь військові», — розповів історик.
Він зазначив, що в таких поселеннях могли жити солдати, рейтарі, драгуни та пушкарі. У Миколаївському посаді мешкали, зокрема, заможні козаки та представники міської еліти.
Миколаївський посад почав розбудовуватися 1658 року.
«Спочатку всі черкаси здебільшого мали житло і побудували якісь хати всередині фортеці. А коли прийшов перший воєвода і побачив таке діло, то постало питання: якщо ви хочете більше займатися своїми справами, то чого ж ви тут маєте будинки в самій фортеці? Навіщо воєводі хати під якоюсь там не соломою навіть, очеретом? Це просто невдалий момент для обороноздатності», — пояснив Андрій Парамонов.
За його словами, мешканці почали переносити будинки за межі цитаделі, але залишалися неподалік від фортеці. Так поступово сформувався Миколаївський посад.
Територія поселення була значною. Коли 1699 року почали будувати укріплення Нового міста, частина посаду опинилася всередині нових оборонних споруд.
«Це класичний провулок, Театральна площа, далі Слюсарська вулиця, Куликівська. Усе це територія Миколаївського посаду. Тобто там уже були будинки. І вони опинилися всередині форштадту, під захистом якихось стін. Це вже самий повноцінний посад, який можна тільки собі уявити», — розповів дослідник.
Значна частина первісної забудови Миколаївського посаду була знищена під час великої пожежі 31 травня 1733 року. Після цього вулиці почали формувати заново.
За його словами, до нашого часу збереглися кілька вулиць, історія яких сягає тих часів. Серед них — Римарська, частина Сумської дороги та Сумської вулиці, Донець-Захаржевського, Воробйова, частково Героїв Харкова та Миколаївська.
Миколаївський посад вирізнявся серед інших поселень Харкова заможними мешканцями. Тут жили представники козацької старшини, полкові урядовці, священики та торговці.
«Цей посад — найбагатший посад з усіх. На цьому посаді проживали представники козацької старшини. Це зручно: у тебе поруч фортеця. Якщо якийсь напад ворогів, то можна з родиною швидко перейти в цитадель», — пояснив Андрій Парамонов.
Заможні мешканці могли дозволити собі просторіші будинки та якісніші печі.
«Здебільшого перші жителі мали невеликі печі. Було складно отримати цеглу, хоча її вже виготовляли у Харкові, але в невеликих обсягах. І тому, звісно, заможність показувало, яка піч стоїть у тебе в будинку», — зазначив Парамонов.
За словами історика, на території посаду жили відомі діячі тогочасного Харківського полку, зокрема Іван Кривошлик, полковник Федір Ріпка, обозний Харківського полку Яків Ковалевський, його син Василь, полковий осавул Тимофій Голухович, а також сотник міської сотні Михайло Зимборський.
«Це значні постаті, які складали основу еліти тогочасного Харківського полку», — додав дослідник.
Навіть представники козацької старшини переважно мешкали в дерев’яних будинках. За словами Парамонова, дерев’яний будинок мав і полковник Донець-Захаржевський, який оселився окремо від інших, на території навпроти цитаделі, у напрямку сучасної вулиці Університетської, неподалік Покровського монастиря.
Територія Миколаївського посаду охоплювала й місце, де нині розташований торговельно-розважальний центр «Нікольський». За словами Андрія Парамонова, там жили заможні козаки, а отже, ця територія могла б дати важливі свідчення про повсякденне життя раннього Харкова.
«Це дуже прикра історія, тому що Харків дійсно втратив можливість провести археологічне дослідження на місці, де проживала вже якась кількість козаків, причому заможних козаків. І там можна було, я думаю, багато знайти побутових речей», — підсумував дослідник.
«Проліска» показала у Харкові атаковані російськими дронами автівки евакуації та вигоріле обладнання з гуманітарних складів. Цю виставку-інсталяцію та документальний фільм про найважчі дні евакуацій із Костянтинівки представники Гуманітарної місії «Проліска» возять зараз містами України, аби розповісти, яких зусиль зараз вартують гуманітарні місії. Від початку вторгнення «Проліска» евакуювала понад 100 тисяч людей. Часто ці місії відбуваються із ризиком для життів волонтерів. Уже понад 40 працівників цієї Гуманітарної місії дістали поранення. Кількість […]
