Чи може сучасна фахова освіта у прифронтовому місті закрити всі потреби лише аудиторіями в укриттях? Інклюзія освіти в певний момент перестала бути лише про фізичну безбар’єрність освітніх закладів, а стала про повноцінне включення у навчальний процес студентів за кордоном, ветеранів, студентів з інвалідністю і взаємодію «травмованого суспільства».
Що має враховувати освіта для ветеранів і чому співпраця з іноземними університетами — це також певною мірою інклюзія, говорили в етері Радіо «Накипіло» із завідувачкою кафедри бізнес-журналістики і цифрових медіа Харківського національного економічного університету ім. Кузнеця, кандидаткою педагогічних наук Катериною Яресько.
Під час повномасштабного вторгнення у ХНЕУ зрозуміли, що майбутнє вишу лише за його повною інклюзивністю: зараз заклад обладнав 41 навчальну аудиторію в укриттях, з мультимедійними дошками, вентиляцією і санітарними кімнатами. Далі — опанування травмочутливої комунікації.
На базі університету студенти і викладачі взяли участь у державно-науковому проєкті «Соціально-інклюзивна модель підтримки ментального здоров’я здобувачів вищої освіти».
«Проєкт почався з того, що я замислилася: ми живемо в травмованому суспільстві, всі ми під тиском обставин. Кожен пережив якісь свої труднощі і втрати. І чи готуємо ми наших студентів, майбутніх журналістів, до професійної комунікації в такому травмованому суспільстві. Об’єдналися три кафедри — бізнес–журналістики і цифрових медіа, кафедра психології, кафедра дизайну», — пояснює Катерина.
Разом вони розробили курс, який включає психологічну підтримку, професійну комунікацію й арт-терапію, щоб студенти могли самовідновлюватися. Курс не лекцій, був винятково практичним.
«Ідея в тому, щоб майбутні психологи, журналісти і дизайнери могли працювати в арт-терапевтичних проєктах, були готові до комунікації і підтримки себе та інших у важких умовах», — каже завідувачка кафедри.
При університеті також працює лабораторія ментального здоров’я, де зі студентами та викладачами працюють психологи. Також в університеті працюють над цифровою доступністю платформ і знань.
«Ми маємо створити гнучкі умови, які підходитимуть для кожного. У нас в одній групі навчаються студенти, які приходять офлайн в університет, студенти, які підключаються з Латвії, Німеччини, Швеції та Харківської області. Ми проводимо заняття таким чином, щоб всі вони були включені в спільну діяльність і отримували повноцінне навчання», — ділиться Яресько.
Доступ до європейських наукових бібліотек та лекцій теж є певною освітньою інклюзією, вважає вона. Це про включеність української наукової і освітньої спільноти у світову налагоджену співпрацю.
«Оплата гонорарів це не проблема — ми взагалі не можемо її запропонувати. Ми співпрацюємо з європейськими університетами, можемо теж десь виступити, щось провести, розказати. Моя гданська колега співпрацює з гданським університетом і залучає їх команду з Інституту медій. Вони зустрічаються з нашими студентами», — розповідає Катерина.
Можливість навчатися ветеранам — це потреба новітнього часу. Ветеранський центр при економічному університеті не лише допомагає обрати для себе бакалаврську або магістерську програму, а й розвиває «мікро-кредитні» курси.
«Затребувані короткі курси, від двох тижнів до місяця. Це зараз розробляється, і за цим майбутнє. Окремо ми розвиваємо доступ і обладнання, пристосоване для людей з будь-якими проблемами здоров’я», — поділилася планами на майбутнє Яресько.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Володимиром Носковим”.
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
