play_arrow

Етери

Консерви, агітки й дитячі листи: що передають ізюмчани для музею окупації

micВолодимир Носков today31.01.2024 44

Тло
  • cover play_arrow

    Консерви, агітки й дитячі листи: що передають ізюмчани для музею окупації Володимир Носков


Ізюмчан просять долучитися до створення музею окупації. Це потрібно для того, щоб задокументувати злочини російського агресора й запам’ятати, як людям доводилося вести побут, харчуватися, лікуватися й не втрачати віри за часів, коли Ізюмська громада опинилася без світла, зв’язку, тепла, харчів і медикаментів, адже це було життя в повній ізоляції.

Редакція газети «Обрії Ізюмщини», спільно з Ізюмським краєзнавчим музеєм імені М.В. Сібільова, і далі збирає артефакти, пов’язані з окупацією міста Ізюм.

У редакційному оголошенні до ізюмчан ідеться: «Звертаємося до наших краян! Якщо ви маєте якісь речі, пов’язані з періодом окупації нашого міста, збережімо їх для історії! Цікавить абсолютно все: агітаційні листівки, газети, прапори, шеврони, елементи форми, особисті речі окупантів і все, що свідчить про їхнє перебування на нашій землі. Також потрібні фотофакти подій та їхніх наслідків».

Зібрані експонати ввійдуть до експозиції музею окупації Ізюма.

«Люди приносять нам різні речі, що описують окупацію останні пів року. У якому форматі працюватиме музей, наразі говорити рано, — каже в етері подкасту “Накипіло вранці” головний редактор газети “Обрії Ізюмщини” Костянтин Григоренко. — Нині головне встигнути записати їхні спогади про ті страшні березень — вересень 2022 року, щоб увесь світ міг бачити й знати, який страшний період пережили ізюмчани».

Журналіст переконаний, що важливо відкривати музеї не тільки великого опору української армії, звитяжної боротьби наших воїнів, але й музеї, присвячені саме злочинам російського агресора на тимчасово загарбаних територіях України, оскільки це є документуванням злочинів за участю безпосередніх свідків окупації.

Пан Костянтин розповів, що ізюмчани приносять редакції газети залишки гуманітарної допомоги, яку роздавав ворог, оголошення із блокпостів армії рф, агітаційні газети й навіть листи дітей із російського владивостока до дітей, яких, так би мовити, «звільнила» росія, а насправді позбавила їх можливості навчатися й мати забави в мирному місті.

Костянтин Григоренко також і далі збирає інформацію про зрадників, що допомагали росіянам узяти Ізюм, а також про тих місцевих, які співпрацювали з окупаційною владою. Про це обов’язково йтиметься на виставці музею.

У редакції «Обрії Ізюмщини» просять звертатися з особистими спогадами про окупацію за телефоном: 066-878-17-15 або за електронною адресою: [email protected].

Нагадаємо, що російські війська розпочали активно бомбити Ізюм на початку березня 2022 року. Остаточно місто загарбали з початку квітня. А звільнили Ізюм у результаті контрнаступу ЗСУ 10 вересня.

Після деокупації в лісі поблизу Ізюма в масовому похованні знайшли понад 450 тіл невинно вбитих і закатованих людей. Серед замучених у катівнях є як військовослужбовці, так і цивільні.

У подкасті «Накипіло вранці» слухайте розповідь головного редактора «Обрії Ізюмщини» Костянтина Григоренка про задум створення музею окупації Ізюма.


Етери

0%