play_arrow
«Не так горюєш»: як суспільство цензурує біль утрати й цькує у соцмережах Марія Малєвська, Сашко Бринза
«Чорної хустки не носить — значить не горює!» «Виставляє себе красиву в інстаграмі». «О, уже й заміж вийшла — проміняла памʼять про героя».
Виявляється, навіть біль і горювання для суспільства — це про певні сподівання, правила, стигми й осуд. Тема свіжого випуску програми Public Talk — «Не так горюєш».
Нині, коли в Україні так багато втрат і людей, які ховають близьких та переживають горе, процес горювання став іще одним приводом для претензій. У соцмережах нерідко починають цькувати вдів захисників, матерів дітей, загиблих під обстрілами, — мовляв, вони горюють якось не так.
Коли всі ми так довго перебуваємо в стані стресу, будь-яке необережне слово в коментарях може завдати додаткового болю.
Тож чи є дедлайни в процесі горювання? Чому люди переживають утрату по-різному? І чому людина в утраті так часто стає об’єктом цькування у соцмережах?