Раннє втручання — це початок інклюзії Володимир Носков
Раннє втручання повинно стати обов’язковою комплексною послугою державної допомоги сім’ям, у яких народилися діти з порушеннями здоров’я. На цьому наполягають медики, психологи й педагоги, що спеціалізуються на лікуванні й супроводі сім’ї з малечею, яка має порушення розвитку, або коли є ризик, що вони з’являться. У низці країн Європи фахівці безпосередньо від часу народження малюка ведуть його супровід, консультують батьків, як правильно вибудовувати корекційне виховання з огляду на особливості порушення здоров’я, спільно ставлять цілі та працюють за індивідуальним планом розвитку дитини. Що ж до такого сервісу в Україні, то переважно цим займаються громадські організації та благодійні фонди, що спеціалізуються на роботі з дітьми, які мають порушення здоров’я та інвалідність.
Комплексна послуга раннього втручання багатьом батькам допомагає зрозуміти: замість того щоб жаліти й оплакувати дитину з інвалідністю, вони повинні якнайшвидше починати з нею працювати. Дуже важливо розуміти, що «первинний провайдер послуги раннього втручання» — це фахівець, який щотижня безпосередньо працює з родиною, але нічого не робить замість батьків — усе відбувається у взаємодії. Спеціалісти орієнтуються на пріоритети сім’ї. Наприклад, мамі складно ходити по закупи з дитиною (малеча кричить на вулиці, відмовляється йти тощо). Тож робота із сім’єю відбуватиметься дорогою до магазину. Під час повномасштабної війни взаємодія з родиною відбувається переважно онлайн (такий формат практикують іще з настання пандемії коронавірусу), оскільки багато дітей із сім’ями перебувають в евакуації за кордоном або в інших містах України. Але громадські організації, що спеціалізуються на ранньому втручанні, у різних містах України продовжують свою роботу.
У Харкові вже багато років поспіль батьків із дітьми супроводжує благодійний фонд «Інститут раннього втручання». Це їхні фахівці готові вибудовувати із сім’єю спільний план дій і супроводжувати дитину до чотирьох років. Раннє втручання завершується програмою переходу. Вона допомагає родині й дитині адаптуватися до наступного етапу, наприклад відвідування дитячого садочка, де є інклюзивні групи для дітей з особливими освітніми потребами, або певного реабілітаційного центру, де дитина зможе формувати навички самообслуговування та соціалізації.
У подкасті «Накипіло вранці» поговорили з фахівчинями про те, наскільки доступною є послуга раннього втручання для батьків, чи зацікавлені в громадах упроваджувати такий сервіс підтримки сімей, у яких виховують дітей з інвалідністю, як нещодавно створена Українська асоціація раннього втручання адвокатує права дітей із порушеннями здоров’я та сприяє підвищенню професійного рівня фахівців із раннього втручання.
У студії Радіо «Накипіло» — докторка психологічних наук, виконавча директорка благодійного фонду «Інститут раннього втручання», президентка Української асоціації раннього втручання Ганна Кукуруза. Поруч із нею — координаторка Інституту раннього втручання, секретарка Української асоціації раннього втручання Олена Коваленко. Також до розмови долучилася заступниця директора з медичних питань Центру соціальних послуг «Джерело», що працює у Львові, членкиня правління Української асоціації раннього втручання Тетяна Міщук. Усі фахівчині є національними тренерками з раннього втручання.
«Утрутимося в проблему раніше, ніж вона втрутиться в життя сім’ї» — так для себе сформулювали гасло раннього втручання лідери, що займаються його поширенням по всій Україні.
РВ — це комплексний підхід і робота команди: психолога, логопеда, лікаря (зазвичай педіатра або дитячого невролога), фахівця із соціальної роботи й фізичного терапевта.