Listeners:
Top listeners:
00:00
00:00
volume_up
chevron_left
-
play_arrow
Радіо Накипіло Про Харків. Про Харківщину. Про людей.
-
play_arrow
CineUnity. Всеукраїнський підлітковий фестиваль короткометражного кіна Кирило Лукаш
-
play_arrow
Відновлення України — національний інтерес Польщі Володимир Носков
Харків і передмістя, Куп’янськ, Вовчанськ, Борова — ці та інші населені пункти віднедавна дедалі частіше з’являються в оперативних зведеннях. російський агресор посилив атаки на Харківщині й далі обстрілює міста і села КАБами, безпілотниками й ракетами. Прифронтові громади потерпають іще й від артилерії. Окупанти руйнують житло, лікарні, школи та критичну інфраструктуру швидше, ніж будівельники встигають їх відновити.
За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, погіршується ситуація на Куп’янщині. У жовтні місцева влада попередила населення, що через пошкодження та постійні обстріли комунальні служби не зможуть забезпечити житло й соціальну сферу теплом. Голова громади Андрій Беседін наполегливо попросив людей виїхати, перш ніж почнуться холоди.
Тим часом у Харкові, за інформацією міської ради, тільки в жовтні агресор пошкодив 380 житлових будинків. Загалом від початку повномасштабної війни в обласному центрі пошкоджено або зруйновано майже шість тисяч споруд. Деякі будівлі потрапляють під удари не вперше.
Відбудови потребують дитячі садки, школи, університети, гуртожитки, лікарні та об’єкти теплоенергетики. Скільки грошей коштуватиме відбудова Харківщини? Ніхто не береться озвучити остаточної суми, адже щодня агресор завдає нових руйнувань. Але йдеться про десятки мільярдів доларів.
Харківщина й Україна не впораються з повоєнною відбудовою самостійно. Тому влада на різних міжнародних майданчиках закликає світ долучитися. Зокрема, зацікавленість в участі свого бізнесу у відбудові України висловлює Польща. Про це йшлося під час Другого конгресу Common Future («Спільне майбутнє»), що відбувся на початку жовтня в Познані.
Тисяча учасників, чотири десятки панелей різної тематики, фахові дискусії, презентації проєктів із відбудови шкіл, дитячих садків і будинків культури найбільш потерпілих громад Харківщини, на які хотілося б залучити фінансування, — такою була насичена програма Другого конгресу Common Future. Головний організатор — Польсько-українська господарча палата (ПУГП) за підтримки польського й українського урядів та органів місцевого самоврядування.
Польські підприємці й інвестори зацікавлені долучатися до проєктів із відбудови українських міст і сіл. Але в багатьох із них виникає запитання, на якому етапі вкладати гроші й потенціал. Сьогодні, коли зберігається імовірність повторного знищення ворожою ракетою школи чи багатоповерхівки? Чи вже після остаточної перемоги над росією? Але ця перспектива може бути не найближчою у часі. А людям потрібно мати житло, навчати в школах дітей, лікуватися і працювати вже нині. Тому відновлення багатьох будівель, важливих для життєзабезпечення населення, відбувається невідкладно.
За словами першого віцепрезидента Польсько-української господарчої палати Даріуша Шимчихи, майже три тисячі польських суб’єктів підприємницької діяльності висловили бажання взяти участь у проєктах із відбудови України. Тому на присвяченому цьому конгресі намагалися представити тамтешнім підприємцям і компаніям реалістичну картинку України з її економікою, бізнес-кліматом, корупційними небезпеками, законодавством, соціальною ситуацією з потребами людей потерпілих прифронтових громад, з перспективами програм страхування майна й бізнесу в так званих червоній і помаранчевій зонах.
Як розповів перший віцепрезидент ПУГП Даріуш Шимчиха, учасники форуму змогли ознайомитися з пропозиціями польської урядової підтримки щодо інвестицій в Україну, а також і з конкретними кейсами польських компаній, що вже вкладають гроші у проєкти відбудови в різних громадах країни-сусідки.
Водночас варто зазначити, що підприємці й інвестори Польщі усвідомлюють численні перешкоди. Серед них — корупція, наявність трудових ресурсів, порушені під час війни логістика й інфраструктура, імовірні тривалі вимкнення електрики через розбиту критичну інфраструктуру тощо.
Особливо важливо, що в Другому конгресі Common Future брали участь представники місцевих органів влади з усієї Польщі та українські територіальні громади. На панелях ішлося як про приклади гуманітарної співпраці між регіонами під час великої війни, так і про потреби деокупованих громад Харківщини. Їхні адміністрації шукають фінансування для відбудови міст і сіл.
Під час панелі «Добрі практики» свої проєкти потенційним інвесторам презентували представники Ізюмської, Пролісненської (що донедавна називалася Чкаловською), Лозівської та Златопільської (що до перейменування називалася Первомайською) громад. У розбитому ворожими авіабомбардуваннями Ізюмі влада прагне залучити міжнародні кошти для відбудови дитячого садка. У деокупованій Пролісненській громаді шукають партнерів для створення інклюзивного освітнього простору в Палаці культури, де школярі могли б надолужувати знання і більше спілкуватися наживо. А лозівчани приїхали на польський конгрес із проєктом створення реабілітаційного відділення, у якому зможуть проходити реабілітацію як цивільні люди, так і військовослужбовці.
Учасники польського конгресу «Спільне майбутнє» тісно пов’язують відбудову України зі вступом держави до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу (НАТО). На переконання Уповноваженого польського уряду у справах відбудови України Павла Коваля, якнайшвидше відкриття дверей у ЄС і НАТО для України — це найкращий спосіб зменшити всі інвестиційні, економічні та інші ризики для європейської спільноти. Це, зокрема, і польський національний інтерес.
У Великопольському воєводстві з перших днів повномасштабного вторгнення росії підтримують прифронтову Харківщину. Іще б пак! Познань і Харків — міста-побратими з 1998 року. Коли російський агресор перетнув танками український кордон та опинився на Харківщині, познанці — а це місцева влада, бізнес і благодійні та громадські організації — стали активно допомагати прифронтовій області України. Це відбувається у межах співпраці з Харківською обласною радою, Харківською обласною військовою адміністрацією і міською владою Харкова.
У перші місяці великої війни, коли Харкову було найсутужніше, місту надсилали з Познані вантажівки з продуктами харчування, медикаментами й засобами гігієни. Минулого року Харківщина отримала від Великопольського воєводства сім сучасних реанімобілів вартістю більш ніж один мільйон євро. Адміністрація організовувала літні канікули дітям із прифронтових громад області. Паралельно приймали в себе тисячі біженців, що виїжджали подалі від обстрілів і вибухів ракет.
Нині для маршалка Великопольського воєводства Марека Возняка важливо переходити на більш далекоглядні проєкти, які сприятимуть відновленню Харкова та громад області.
У подкасті «Генплан: відбудова» ви почуєте інтерв’ю організаторів та учасників Другого конгресу «Спільне майбутнє», що відбувся у жовтні, а також ексклюзивне інтерв’ю про співпрацю з Харківщиною з маршалком Великопольського воєводства Мареком Возняком.
Інші подкасти
