У часи, коли росія свідомо нищить українські культурні пам’ятки, сховища і музеї, оцифровка нашої духовної спадщини — це стратегічно важливий процес збереження національної ідентичності. Харківський історичний музей пише історію діджиталізації та оцифровки колекції вже понад 20 років, але зараз питання виживання культурних цінностей вийшло на новий рівень.
Як оцифровують одяг і як експонати по-новому взаємодіють з науковцями і гостями музею, в етері Радіо «Накипіло» розказала директорка Харківського історичного музею Ольга Сошнікова.
Колекція музею ще у 2005 році налічувала понад 340 тисяч артефактів, які важливо було показати всьому світу. Оцифрування — один з інструментів, який міг розповісти про скіфське золото, українське бароко, пам’ятки палеоліту не тільки українцям, а й іноземним дослідникам.
«Це різноманітні предмети і групи зберігання. З археологічної спадщини у нас чимало цікавинок, в тому числі і скіфське золото. Все те, що підсвічує нашу унікальність, автентичність і етнографію», — каже Сошнікова.
За аналогією з археологічною спадщиною весь світ має побачити вишиті рушники, корсетки, спідниці та інші елементи побуту українців. Зараз в межах проєкту «Слобожанський код» сумісно з організацією “Кліо Хаб” спеціалісти музею створюють електронний каталог і віртуальну виставку 3D-вишитих речей. Окрім цього, на сайті є схеми для вишивки, 3D-моделі і колекція вишитого жіночого та чоловічого одягу, створеного на межі XIX і XX століть. Оцифровувати колекцію Художнього музею допомагає бібліотека ім. Короленка.
У 30-х роках минулого сторіччя музейні фахівці могли додавати неправильні підписи до експонатів, щоб зберегти їх в Україні, тому актуалізувати інформацію щодо кожного експонату колекції — величезний пласт роботи.
«Таке оцифрування колекції — це не просто сфотографували щось і все. Це величезне дослідження, оскільки багато записів в музеях або навмисно, або по незнанню були зроблені просто, щоб зберегти предмет. Такі проєкти дають можливість залучити науковців, дослідників, щоб точніше визначити атрибуцію того чи іншого предмету», — розповідає Ольга.
І хоч оцифровкою музей займається з 2005 року, дещо нове команді довелося вивчити:
«Це був наш перший досвід з 3D-моделями і створення цифрової виставки на базі оцифрованої спадщини. Ми починали з дуже примітичної техніки, але залучаємо ГО, щоб залучити через них фахівців і більш якісне обладнання», — ділиться директорка музею.
Зараз на сайті проєкту можна знайти віртуальну виставку “Магія символів”, а «цифрова» колекція музею вже нараховує 500 цифрових експонатів. Кожен предмет має науковий опис, легенду і щонайменше 5 фотографій. Також спеціалісти уже створили 50 об’ємних моделей, а під вишивками розробили схеми дрібних елементів: руж, лілій, дерев життя і т. ін.
Наступні на черзі переходу у цифровий вимір — експонати церковної старовини. За підтримки УКФ церковні реліквії, виконані із золота, металу, статуетки та книжки отримують детальні описи.
«Ви вже можете подивитися ікони Святого Миколая Чудотворця — це українське бароко. Вона виготовлена з золота і містить позолоту. Оклад Євангелія роботи Івана Равича, напрестольне Євангеліє. І на наступний проєкт ми також плануємо скласти ось цей слобожанський код, із чого складаємося ми — слобожани», — розповіла плани на майбутнє Сошнікова
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Володимиром Носковим”.
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
