Тексти

У Харкові відбувся перший за п’ять років Марш рівності під землею, з тиском «правої» молоді та погрозами

today14.09.2026 о 16:00

Тло

Удень 12 вересня на перший за час повномасштабної війни марш«Харків-прайду» вийшло понад пів сотні учасників. Одночасно біля будівлі обласної ради контракцію провели захисники традиційних цінностей, які демонстративно спалили на площі прапор ЛҐБТК+-спільноти. Організаторці харківського маршу за права ЛҐБТК+-спільноти пошкодили автівку.

Як минув перший із початку повномасштабного вторгнення Марш рівності, чому активістів супроводжувала поліція і до чого закликає ЛҐБТК+-спільнота сьогодні — в етері Радіо «Накипіло» розповіла українська активістка, президентка та співзасновниця харківського жіночого об’єднання «Сфера», а також співзасновниця «Київ-прайду» Анна Шаригіна.

У вересневий вихідний хід розпочався на станції метро «Держпром» у супроводі Національної поліції та інших правоохоронців. Пізніше мітингарі з плакатами та прапорами вийшли вже на традиційне для протестів місце біля станції метро «Університет».

На картонках і плакатах учасників Маршу рівності були такі гасла: «Я хочу рівні права», «За свободу та права наша боротьба жива». У мегафон лунали заклики поставити права людини на перше місце та вже звична для цієї площі цитата Сергія Жадана: «На*** мені система, що працює проти мене?». Активісти нагадали про «замерзлий» статус проєкту нового Цивільного кодексу й закликали ухвалити законопроєкти про цивільні партнерства.

На відстані лише 50 метрів від них, через дорогу відбувалася менша за кількістю людей акція, учасники якої виголошували образи людям, які виступили на підтримку ЛҐБТК+. Приблизно 35 людей, за підрахунками активістки Анни Шаригіної, топталися по символі ЛҐБТК+-руху — барвистому прапорі, а під кінець контракції його підпалили.

«Ми проти того, щоб ця отруйна ідеологія заходила в голови нашої молоді, дітей, наступного покоління, за яке я і мої побратими, зокрема, боролися на фронті. Більшість українців — це мирний і толерантний народ у хорошому сенсі цього слова. Він приймає їх [ЛҐБТК+-спільноту], якщо вони не виходять із прапорами й не вимагають для своєї ідеології якихось привілеїв», — розповів журналістам один із учасників контракції Андрій.

Учасники Маршу рівності вважають, що ЛҐБТК+-спільнота, виходячи на вулиці, не вимагає привілеїв, а просить лише рівних прав, таких самих, що вже є у гетеросексуальних людей: рівного права на шлюб або хоча б офіційних цивільних партнерств.

«Учасниць і учасників маршу було втричі більше, ніж людей навпроти. Треба звертати увагу тих людей, які готові говорити. Бо очевидно, що [люди, які] різали мені колеса або обклеювали Прайд-хаб гомофобними наліпками, не готові говорити та слухати, їхня свідомість закрита до нової інформації та різноманіття», — розповіла Шаригіна.

Вона сказала, що після маршу правоохоронці попросили її виїхати не на своїй автівці, а під супроводом поліції з іншими активістами. Пізніше активістка виявила, що її автівку заклеїли гомофобними наліпками та прорізали дві шини. Це не перший випадок, коли майно активістів або Прайд-хабу маркують фарбою чи наліпками.

Фото із соцмереж Анни Шаригіної:

«Розумію, що рівень толерантності або поваги до різноманіття відрізняється залежно від рівня освіти людини та критичного мислення. Що більше місто, то більше люди розуміють, напевно, тому що їх оточує різноманіття і від нього нікуди не подітися. З іншого боку, я бачу, скільки агресивних і ненависницьких коментарів під дописами в харківських пабліках», — поділилася активістка.

За її підрахунками, приблизно 80 % коментарів агресивні й нетерпимі, з погрозами переслідування і цькуванням учасників маршу та спільноти.

«“Вас треба було вбити”, “твою автівку треба було спалити” й так далі. Органи повинні відреагувати на це, бо це мова ворожнечі. У медіа є певні вимоги від держави, які забезпечують повагу в мовленні. Ідеться, зокрема, про вживання фемінітивів і недопущення дискримінаційних висловлювань. Є орган, який стежить за цим. То чому мова ворожнечі в соцмережах, які є альтернативою медіа, не є такою мовою?» — висловила міркування Шаригіна.

Нині активісти ідентифікують людей із адресними погрозами в коментарях і передають їхні дані в поліцію.

Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».

Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика в нашому застосунку для Android | iOS

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»

Підготувала: Аліса Жинкіна

Фото: Олександра Капінус

Автор: Жинкіна Аліса

0%