Правозахисники вимагають гуманітарних гарантій для жителів тимчасово окупованих територій під час перемовин щодо миру в Україні. Правозахисні організації, серед яких — Центр прав людини Zmina, благодійний фонд «Схід SOS» і Кримська правозахисна група, закликають брати до уваги права жителів тимчасово окупованих територій Донбасу й Криму під час мирних переговорів із росією.
На тлі обговорень імовірного обміну територіями, зняття санкцій або нейтрального статусу, правозахисники наголошують, що у фокусі мають залишатися інтереси громадян України на тимчасово окупованих територіях.
Адвокаційна директорка Центру прав людини Zmina Альона Луньова розповіла в етері Радіо «Накипіло», що під час перемовин дуже рідко обговорюються питання щодо прав жителів тимчасово окупованих територій.
«Ми наполягаємо на тому, що становище людей, які залишаються в окупації, має бути також предметом розмови в рамках цього перемовного процесу. Про що ми в першу чергу говоримо? Що є норми міжнародного гуманітарного права.
Беззаперечно, що єдиний спосіб ефективно захищати людей в окупації — це деокупація, звільнення територій від російського контролю. Але водночас реалістично дивлячись на речі, ми розуміємо, що окупація триватиме. Проте, держава-окупант дещо має робити і про це є норми відповідного міжнародного гуманітарного права.
Спираючись на них, ми можемо говорити, що треба забезпечити наявність гуманітарних коридорів. Люди мають мати змогу виїхати вільно з окупованої території, як мінімум», — наголосила Альона Луньова.
Правозахисники також наголошують на необхідності наданні гуманітарної допомоги бенефіціаром, а не через окупаційні органи влади. Адже вони цю допомогу привласнюють, можуть нею торгувати чи використовувати її як зброю. Наприклад, коли вона надається тільки лояльним людям, а нелояльним — не надається.
«Також важливо не забувати про зниклих безвісти та інформації про них. Крім цього, ми маємо говорити, що зараз росія вимагає від українців, які проживають в окупації, щоб вони отримали будь-який документ, який дозволяє їм там жити: або паспорт громадянина рф, або документ іноземця. Ми вважаємо, що в перемовному треку має бути, що люди можуть жити з українськими документами на окупованих територіях.
Загалом в нас десять пунктів, які, на нашу думку, мають бути згадані й обговорені під час перемовного треку. Напевно, не всі вони будуть враховані, але принаймні ми маємо сказати, що українська влада точно має це артикулювати», — зазначила Альона Луньова.
За її словами, вимагати гуманітарних гарантій — це відповідальність української сторони.
«Бо інакше це виглядає, що ніби українська сторона нічого не просить для людей в окупації. Принаймні так виглядає з публічної комунікації. Для людей в окупації це також виглядає так, що їх разом з землею передадуть, обміняють.
Мені здається, що принаймні відповідальність нашої сторони говорити про ці потреби. І це є важливо. На що росія піде ми не знаємо. Вона може ні на що не піти, але ми принаймні мусимо про це говорити. Це також і про нашу підтримку людей в окупації», — підсумувала Альона Луньова.
Як доєднатися до спільноти «Накипіло»
