Відходи як «фундамент для нового будівництва»: у Харкові переробляють залишки руйнувань

У Харкові переробляють відходи від зруйнованих багатоповерхових будинків. Техніку для переробки передали за фінансування Європейського Союзу та Уряду Японії.

Про це в подкасті «Генплан: відбудова» розповіла начальниця відділу управління проєктами розвитку, міжнародної співпраці та комунікацій комунального підприємства «Муніципальна компанія поводження з відходами» Іванна Назаренко.

Устаткування здатне переробляти до 200 тонн відходів на день. До комплексу входять дробарки для переробки бетону, сито для розділення фракцій, навантажувальна техніка, система зрошення для придушення пилу й аналізатор азбесту для виявлення небезпечних речовин в уламках.

За словами Назаренко, значна частина відходів руйнувань — це залишки багатоповерхових будинків, знищених унаслідок масованих обстрілів 2022 року.

«Ми розуміємо, що із 2022-го були найбільші обстріли, дуже постраждали Північна Салтівка, Обрій (Горизонт), П’ятихатки, Роганський житловий масив. Наразі на цьому відведеному майданчику вже зберігають відходи з 18 багатоповерхових будинків. Це дуже великий обсяг, навіть якщо брати тільки один будинок», — сказала вона.

Водночас не всі зруйновані будинки можна відразу переробляти. За законодавством, для цього потрібен дозвіл власників.

«Згідно із законодавчими нормами, тільки з дозволу власників цих будинків їх можна переробляти. А ми розуміємо, що зв’язок із власниками досить складний: хтось виїхав, хтось, на жаль, загинув. Є ОСББ, є будинки, які підпорядковуються департаменту житлово-комунального господарства. Але, хай хто власник, він має дати дозвіл на переробку», — пояснила Назаренко.

Тому підприємство переважно працює з відходами руйнувань промислових об’єктів або приватної власності, де отримати дозвіл простіше.

«Ми працюємо з тими відходами руйнації, на які є дозвіл. І переважно це не тільки житлові будинки. Це ще промислові об’єкти, інші приватні об’єкти, які щомісяця приблизно до п’яти тисяч тонн заходять на подрібнення. Там простіше отримати дозвіл власника», — сказала вона.

Кожен об’єкт, уламки якого потрапляють на майданчик, ретельно фіксують: записують адресу, назву будинку, кількість під’їздів і походження матеріалів.

«Якщо нині їх вісімнадцять, а кількість, на жаль, збільшуватиметься, щоб не заплутатися, усе підписують офіційно: назву, вулицю, кількість під’їздів. Усе це фіксують. Також вивчають, із чого цей будинок збудовано. Якщо ми знаємо його місце розташування, то можемо розуміти, з яких матеріалів його зведено. Це важливо для подальшого використання отриманих матеріалів», — додала Назаренко.

Майстер дільниці подрібнення відходів Олексій Пономаренко розповів, що на майданчик привозять уламки з різних районів Харкова.

«Сумську привезли — ту, що зруйновано в грудні. Багато з Північної Салтівки, із 602-го мікрорайону, з Обрію (Горизонту). З Наталії Ужвій, 82 два під’їзди вже привезли до нас. Потім на Проскури розібрали дім повністю. Таких будинків багато», — сказав він.

Комплекс для переробки складається з трьох машин, які поступово подрібнюють і сортують будівельні матеріали.

«На майданчик привозять будматеріали, які спочатку підготовлюють гідравлічними ножицями, а потім завантажують у першу машину. Перша дробарка — щокова: у неї потрапляє велика фракція, її відсіюють від сміття і по конвеєру передають у другу дробарку. Там ротор зменшує фракцію і розфасовує її на кілька частин. Метал відділяється окремо, пісок — окремо», — пояснив Пономаренко.

Отриманий матеріал використовують повторно, зокрема — для підсипання доріг.

«Цим комплексом управляє одна людина — оператор. Якщо потрібно змінити параметри, він робить це з пульта або на моніторі. Сьогодні в Харкові така техніка єдина й настільки потужна, що може переробляти 200 тонн за день. Техніка німецька. Європейські фахівці навчили нас, і тепер ми працюємо в себе вдома», — сказав він.

За його словами, без такого обладнання більшість будівельних відходів довелося б просто захоронювати.

«Якби не було цього обладнання, довелося б просто захоронювати й викидати цей матеріал. А так ми даємо йому друге життя. Це гранвідсів для підсипки проїзних шляхів. Нині взимку замість піску, який потрібно купувати, ми використовуємо цей матеріал, щоб машини могли їздити», — сказав Пономаренко.

Утім, повторне використання таких матеріалів потребує додаткових досліджень і сертифікації.

«Для усього потрібні висновки й певна сертифікація, що цей матеріал можна використовувати й що він не призведе до негативних наслідків», — зазначила Назаренко.

За її словами, Україна вперше стикається з такими масштабами руйнувань і переробки відходів війни.

«У Європі зазвичай розбирають цілі будинки: відділяють цеглу та скло, а потім використовують їх для нового будівництва. Але коли будинок зруйновано, там є штукатурка, пластик, текстиль і багато деревини. У цих відходах іще багато сміття, з яким потрібно працювати. Ми лише напрацьовуємо цей досвід, і для цього потрібен час», — сказала вона.

У Харкові сподіваються, що матеріали з відходів руйнувань зможуть стати основою для відбудови міста.

«Ми віримо, що ці відходи руйнації стануть фундаментом для нового будівництва», — підсумувала Назаренко.

Цей текст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього тексту є виключною відповідальністю Радіо «Накипіло», і за ніяких обставин його не можна розглядати як такий, що відтворює позицію Європейського Союзу.

Слухайте інтерв’ю повністю у подкасті «Генплан: відбудова» на Радіо «Накипіло».

Фото: соціальні мережі КП «Муніципальна компанія поводження з відходами»

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»

---