Відходи як «фундамент для нового будівництва»: у Харкові переробляють залишки руйнувань

У Харкові переробляють відходи від зруйнованих багатоповерхових будинків. Техніку для переробки передали за фінансування Європейського Союзу та уряду Японії.

Про це у подкасті «Генплан. Відбудова» розповіла начальниця відділу управління проєктами розвитку, міжнародної співпраці та комунікації комунального підприємства «Муніципальна компанія поводження з відходами» Іванна Назаренко.

Устаткування здатне переробляти до 200 тонн відходів на день. До комплексу входять дробарки для переробки бетону, сито для розділення фракцій, навантажувальна техніка, система зрошення для придушення пилу та аналізатор азбесту для виявлення небезпечних речовин в уламках.  

За словами Іванни Назаренко, значна частина відходів руйнувань — це залишки багатоповерхових будинків, які були знищені під час масованих обстрілів 2022 року.

«Ми розуміємо, що з 2022-го року найбільші були обстріли, дуже постраждали Північна Салтівка, Горизонт, П’ятихатки, Роганський житловий масив. І наразі на цьому відведеному майданчику вже зберігаються відходи з 18 багатоповерхових будинків. Це дуже великий обсяг, навіть якщо брати лише один будинок», — каже вона.

Водночас не всі зруйновані будинки можна одразу переробляти. За законодавством для цього потрібен дозвіл власників.

«Згідно із законодавчими нормами, лише з дозволу власників цих будинків їх можна переробляти. А ми розуміємо, що зв’язок із власниками досить складний: хтось виїхав, хтось, на жаль, загинув. Є ОСББ, є будинки, які підпорядковуються департаменту житлово-комунального господарства. Але хто б не був власником, він має дати дозвіл на переробку», — пояснює Назаренко.

Тому підприємство переважно працює з відходами руйнувань промислових об’єктів або приватної власності, де отримати дозвіл простіше.

«Ми працюємо з тими відходами руйнації, на які є дозвіл. І переважно це не лише житлові будинки. Це ще промислові об’єкти, інші приватні об’єкти, які щомісяця приблизно до п’яти тисяч тонн заходять на подрібнення. Там простіше отримати дозвіл власника», — говорить вона.

Кожен об’єкт, уламки якого потрапляють на майданчик, ретельно фіксують: записують адресу, назву будинку, кількість під’їздів і походження матеріалів.

«Якщо їх зараз 18, а кількість, на жаль, буде збільшуватися, щоб не заплутатися, усе підписується офіційно: назва, вулиця, скільки під’їздів. Це все фіксується. Також вивчається, з чого цей будинок був збудований. Якщо ми знаємо його місце розташування, то можемо розуміти, з яких матеріалів він зроблений. Це важливо для подальшого використання отриманих матеріалів», — додає Назаренко.

Майстер дільниці подрібнення відходів Олексій Пономаренко розповідає, що на майданчик привозять уламки з різних районів Харкова.

«Сумську привезли — ту, що була зруйнована в грудні. Багато з Північної Салтівки, з 62-го мікрорайону, з Горизонту. Наталії Ужвій, 82 — два під’їзди вже привезли до нас. Потім на Проскури розібрали дім повністю. Таких будинків багато», — каже він.

Комплекс для переробки складається з трьох машин, які поступово подрібнюють і сортують будівельні матеріали.

«На майданчик привозяться будматеріали, які спочатку підготовлюються гідравлічними ножицями, а потім завантажуються в першу машину. Перша дробарка — щокова: в неї потрапляє велика фракція, вона відсіюється від сміття і по конвеєру передається в другу дробарку. Там ротор зменшує фракцію і розфасовує її на кілька частин. Метал відділяється окремо, пісок — окремо», — пояснює Пономаренко.

Отриманий матеріал використовують повторно, зокрема для підсипання доріг.

«Цим комплексом управляє одна людина — оператор. Якщо потрібно змінити параметри, він робить це з пульта або на моніторі. На сьогодні в Харкові така техніка єдина і настільки потужна, що може переробляти 200 тонн за день. Техніка німецька. Європейські фахівці нас навчили, і тепер ми працюємо у себе вдома», — говорить він.

За його словами, без такого обладнання більшість будівельних відходів довелося б просто захоронювати.

«Якби не було цього обладнання, довелося б просто захоронювати і викидати цей матеріал. А так ми даємо йому друге життя. Це гранвідсів для підсипки проїзних шляхів. Зараз узимку замість піску, який потрібно купувати, ми використовуємо цей матеріал, щоб машини могли їздити», — каже Пономаренко.

Втім, повторне використання таких матеріалів потребує додаткових досліджень і сертифікації.

«Для всього потрібні висновки і певна сертифікація, що цей матеріал можна використовувати і що він не призведе до негативних наслідків», — зазначає Іванна Назаренко.

Вона зазначає, що Україна вперше стикається з такими масштабами руйнувань і переробки відходів війни.

«У Європі зазвичай розбирають цілі будинки: відділяють цеглу, скло і потім використовують їх для нового будівництва. Але коли будинок зруйнований, там є штукатурка, пластик, текстиль, багато деревини. У цих відходах ще багато сміття, з яким потрібно працювати. Ми лише напрацьовуємо цей досвід, і для цього потрібен час», — говорить вона.

У Харкові сподіваються, що матеріали з відходів руйнувань зможуть стати основою для відбудови міста.

«Ми віримо, що ці відходи руйнації стануть фундаментом для нового будівництва», — підсумовує Назаренко.

Цей текст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього тексту є виключною відповідальністю Радіо «Накипіло», і за ніяких обставин його не можна розглядати як такий, що відтворює позицію Європейського Союзу.

Слухайте інтерв’ю повністю в подкасті “Генплан.Відбудова” на Радіо “Накипіло”.

Фото: соціальні мережі КП «Муніципальна компанія поводження з відходами»

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»

---